Тапсырма Цинь империясының жүргізген оқшаулану саясаты мен
салдарын жіктеп,орналастырыңыз
1. Сыртқы сауданы шектеді
2. Еуропалықтардың келуіне тыйым салды
3. Қолөнердің дамуына кедергі болды
4. Мануфактураның дамуына зиянын тигізді
5. Қытай тіліндегі кітаптарды сыртқа әкетуге рұқсат етеді
6. Басқа елдердегі ғылым мен техниканың жетістіктерінен
оқшау қалды
7.Шетелдіктердің қытайлықтар туралы қандай да бір мәлімет
жинауына бақылау орнатты
8. Экономикалық,
мәдение, әлеуметтік артта қалу орын алды
I Социально-экономические причины:
· господство натурального хозяйстваразвитие производительных сил;упадок экономической значимости Киевской землиослабление внешней опасностирост экономического могущества и политической самостоятельности князейборьба князей за лучшие княжения и территории (княжеские междоусобицы);разделы князьями своих вотчин между наследника ми.Значение положительные
1 рост городов, ремесла, торговли в княжествах;
· 2успехи в развитии сельского хозяйства;
· 3расцвет культуры во всех ее проявлениях;
· 3 культурное и хозяйственное освоение новых территорий.
Отрицательные
1 ослабление обороно Руси;
· 2междоусобицы князей.
II Сходство:
Развитие архитектуры, появление первых каменных христианских храмов (Софийский собор в Новгороде, церковь Покрова на Нерли во Владимиро-Суздальской земле).
Широкое распространение грамотности. Об уровне грамотности свидетельствуют берестяные грамоты – письма друг другу людей различного социального статуса.
Развитие христианской традиции.
Развитие художественного творчества, представленное фресками, иконами мозаиками.
В исследуемых княжествах важное место в экономической жизни играло сельское хозяйство.
В рассматриваемых княжествах появлялись новые города.
Сохранилась общность языка на протяжении всей раздробленности.
Все три княжества в своем развитии осваивали новые земли.
Новгородская земля и Галицко-Волынское княжество имели экономические связи с Европой.
Все три княжества испытали в своем развитии дробление на более мелкие княжества.
К различиям можно отнести следующее:
В Галицко-Волынском княжестве были сильны позиции боярства, в Новгородской земле политической силой обладало вече, а во Владимиро-Суздальском княжестве была сильной княжеская власть.
Разница заключается и в географических, природно-климатических условиях. Так, Галицко-Волынское княжество находилось в благоприятной климатической зоне, имело плодородные земли, граничило с Европейскими государствами, но имело уязвимость от граничащих с ним кочевых племен. Новгородская земля не имела много плодородных земель, но преимуществом являлся выход в море. Владимиро-Суздальское княжество защищали густые леса, отсюда «Залесский край».
Лишь Владимиро-Суздальское княжество стало центром объединения земель.
III Славянская колонизация Северо-Восточной Руси — процесс заселения славянами земель Волго-Окского междуречья и Русского Севера, начавшийся в VI веке и продлившийся вплоть до позднего Средневековья. До прихода славян население этих земель было преимущественно балтским (в западной части междуречья) и финно-угорским.
Объяснение:
ХАРАКТЕРНЫЕ ЧЕРТЫ КОЛОНИЗАЦИИ Я НЕ ЗНАЮ К СОЖАЛЕНИЮ
1.Святославу Ігоревичу було лише три роки, коли він успадкував князівство від свого батька. До повноліття Святослава країною керувала його мати — княгиня Ольга. З дитинства він готувався стати воїном і присвятив цьому майже все життя.Повісті временних літ»
У рік 946. Ольга із сином Святославом зібрала воїв, багатьох і хоробрих, і пішла на Деревлянську землю. І вийшли древляни насупротив.
І коли зійшлися обидва війська докупи, кинув списом Святослав на деревлян, а спис пролетів між ушима коня і вдарив під ноги коневі, бо був Святослав зовсім малим. І сказав воєвода Свенельд і кормилець Асмуд: «Князь уже почав. Ударимо, дружино, вслід за князем».
Із праці історика Льва Диякона
Показався і Святослав, що приплив на ріці на скіфському човні; він сидів на веслах і веслував разом із наближеними, нічим не відрізняючись від них. Ось якою була його (князя Святослава) зовнішність: помірного зросту, не надто високого і не дуже низького, з кошлатими бровами і яс-но-синіми очима, кирпатий, безбородий, з густим, дуже довгим волоссям над верхньою губою. Голова в нього була зовсім гола, але з одного боку її звисало пасмо волосся — ознака знатності роду; міцна потилиця, широкі груди та всі інші частини тіла були цілком співмірні, однак виглядав він похмурим і диким. В одне вухо його була вдіта золота сережка; вона була прикрашена карбункулом, обрамленим двома перлинами. Одежа його була біла і відрізнялася від одежі його наближених тільки чистотою.
2.Східні походи Святослава
У 964 р. Святослав здійснив перший похід до межиріччя Оки й Волги, де підкорив в’ятичів і через їхню землю вирушив на Волзьку Булгарію.
Він захопив її столицю, приборкавши місцеві племена, та навесні 965 р. вступив на територію Хозарського каганату.
У головній битві на березі Волги, біля столиці каганату, міста Ітиля, Святослав спільно із союзними печенігами переміг хозар і повів військо вздовж берега Каспійського моря до узбережжя Азовського моря, через землі Північного Кавказу. Війська Святослава пройшли з боями, підкоривши місцеве населення. У гирлі річки Дон у 965 році війська Святослава захопили хозарське місто-фортецю Саркел, що контролювало перетин сухопутних і річкових торговельних шляхів з Азії в Європу. Після захоплення місто перейшло під владу Русі й стало називатися Біла Вежа.
У 966 р. Святослав від Саркела знову вийшов на землі в’ятичів, остаточно підкорив їх і наклав данину. Проте розгін Хозарії відкрив шлях на Русь наступу печенігів.
Балканські походи Святослава
У 968 р. на за візантійського імператора до воювати з Болгарією військо Святослава суходолом і човнами рушило до Дунаю на державу болгар. Його поява була несподіваною, і перша битва з болгарським військом принесла перемогу руській зброї. Русичі розгромили болгар під Доростолом і захопили 80 міст. Князь Святослав на підкорених землях зробив столицею місто Переяславець на Дунаї, де розмістилася «середина» його землі.
У той час у Києві перебували княгиня Ольга і троє синів Святослава. Навесні 969 р. степові кочовики печеніги вперше підійшли до Києва й осадили місто. Осадженим вдалося послати звістку про це в Переяславець. Святослав швидко зібрав військо і стрімко рушив до Києва. Печеніги не чекали цього і відступили.
У 969—970-х pp. Святослав вирушив у новий похід проти болгар і завоював землі та міста у Фракії та Македонії. Коли Святослав попередив візантійців, що йде на Константинополь, проти нього постало велике імперське військо. Саме за цих обставин і була проголошена князем промова до дружини, що увійшла в літопис.
Які думки, почуття викликає у вас промова Святослава? Якхарактери-зує Святослава його поведінка?
Промова Святослава з «Повісті временних літ»
«Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею доведеться стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, — то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, і я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, — тоді самі подумайте про себе». І сказали вої: «Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо».
3.НЕ ЗНАЮ