Тема 2. Мир между двумя мировыми войнами 6. Страны Латинской Америки
ССС)
Выберите правильный(е) ответ(ы).
1. Политический режим Мексики в 1920-1930-е гг. представлял собой:
А отсутствие политической стабильности, вылившееся в неоднократные
военные перевороты
СБ многопартийную парламентскую демократию
В консервативный авторитарный режим, выражающий интересы круп-
ных латифундистов и католической церкви
Гумеренно-авторитарный режим, проводящий социальные реформы
длеворадикальный просоветский режим, провозгласивший курс на
строительство социализма
2. В 1920-е гг. гражданские войны имели место:
А на Кубе
ГБ Чили
Бв Никарагуа
Дв Сальвадоре
В в Аргентине
Е в Бразилии
Разгадайте кроссворд.
1
1. Президент Мексики, прово-
дивший масштабные социальные
реформы, которые были направле-
ны на усиление государственного
регулирования экономики и незави-
симости от иностранного капитала.
2. Кубинский военный и политиче-
ский деятель, в 1933 г. участвовав-
ший в свержении диктаторского
режима, а впоследствии установив-
ший свою диктатуру. 3 (по горизон-
тали). Диктатор Кубы во второй
половине 1920-х – начале 1930-х гг.
3 (по вертикали). Страна, первой
из латиноамериканских государств установившая дипломатические отно-
шения с СССР. 4. Латиноамериканское государство, где в конце 1930-х гг.
у власти находилось правительство поддерживаемого коммунистами На-
родного фронта.

Ситуація в Україні після укладення Білоцерківського договору була надто напруженою. Повернення шляхти до своїх маєтків супроводжувалося масовими виступами селян, міщан і козаків проти своїх недавніх ворогів. Полковники замість того, щоб їх виконувати, почали збирати під свої знамена всіх незадоволених. Почався масовий відхід української людності на Слобожанщину.

На березень 1652 р. обстановка в Україні настільки загострилася, що могла перерости в загальне повстання як проти польської шляхти, так і проти українського гетьмана. Необхідні були термінові заходи, щоб розрядити обстановку. 22 травня козаки наблизилися до польського табору під горою Батіг між Південним Бугом і Собом, оточили, а вночі наступного дня наголову розгромили 20-тисячне польськеСам гетьман Калиновський і його штаб полягли у битві. Одна частина козацького війська рушила на Кам’янець-Подільський, а інша на чолі з Тимошем Хмельницьким — на Молдавію. Наляканий таким розвитком подій, Лупул погодився виконати умови договору 1650 р. про видання Розанди заміж за Тимоша Хмельницького й розірвав зв’язки з Польщею.

Лише на кінець 1652 р. Польща оговталася від поразки. Проведене посполите рушення дало армії кілька десятків тисяч вояків, і в березні 1653 р. вона перейшла в наступ. Загони Стефана Чарнецького напали на Погребище, Немирів, Кальник, Коростишів та інші міста й захопили їх. Однак, зустрівши організований спротив, Чарнецький відвів свої загони з контрольованої гетьманською адміністрацією території.

Одночасно в Молдавії підвело голови пропольськи налаштоване молдавське боярство. Воно організувало змову, закликало на до своїх однодумців з Валахії і Трансільванії й скинуло з престолу Лупула. На до тестеві Хмельницький направив сина Тимоша з Вінницьким, Брацлавським і Уманським полками. 21—22 квітня 1653 р. козаки завдали поразки противникові і увійшли до Ясс. Але намір Тимоша Хмельницького вторгнутися у Валахію закінчився невдачею. 17—20 травня козацькі полки зазнали поразки під Тарговицею й мусили відступити в Україну.

Наприкінці літа Хмельницький знову направив Тимоша з кількома тисячами козаків на до Лупулу. Козаки з запеклими боями пробилися до Лупула в Сучаву і взяла участь в обороні міста. 2 вересня Тиміш Хмельницький дістав поранення ядром у ногу й за декілька днів помер. Потерпаючи від нестатку продовольства і боєприпасів, козацьке військо 30 вересня капітулювало. При цьому воно вийшло з оточення зі зброєю та тілом сина гетьмана, яке пізніше було захоронено в Ільїнській церкві в Суботові.

На осінь 1653 р. польський уряд мобілізував 80 тис. шляхтичів і селян. У вересні король Ян Казимир зосередив своє військо під Жванцем на Поділлі. Козацьке військо Хмельницького також вирушило на Поділля й отаборилося під Гусятином. Противники готувалися до вирішальної битви. Однак тут знову відіграв свою не кращу роль кримський хан Іслам-Гірей. Діставши «упоминки» від Яна Казимира, він втретє відступився від союзу з українським гетьманом і уклав з польським королем мирний договір на умовах Зборівської угоди 1649 р. Хмельницький не брав ніякої участі в цій акції й активно готувався до прийому російських послів.

1. Персидские послы потребовали у греков "воды и земли". Те не согласились и тогда Персы напали.

2. В начале войны у персов обмундирование было лучше но за перерыв между Марафонской и Фермопильской битвой (почти 40 лет) греки усовершенствовали оружие и флот, что им выиграть Саламинский бой и всю войну. 3.Матильд( предводитель афинского войска при Марофонском сражении.) смелый, расчётливый стратег. умен, храбр, героически погиб вместе со своими бойцами, давая войску Афин и Спарты отступить и эвакуировать мирное население.

Леонид(предводитель знаменитых 300 спартанцев в Фермопильском бою)

Фемистокл( полководец совместного войска Афин и Спарты в Саламинском

морском сражении.) 4. Природные условия

Греки знали "свою" местность Компетентность командования Воинов с детства учили стоять насмерть

Лучшее оружие