Тема 4. ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ. КРАЇНИ СХІДНОЇ ЄВРОПИ у XVI — першій половині XVIII ст. 8 клас Всесвітня історія

Варіант І

1. Виберіть правильний варіант відповіді.

Укажіть турецького султана, з іменем якого пов’язана перемога над чесько-угорським військом під Мохачем у 1526 р., що призвела до завоювання османами значної частини Угорського королівства.

А Селім І Грозний

Б Сулейман І Пишний

В Селім II

Г Мехмед IV

2. Укажіть державу, проти якої Польща вела Лівонську війну у 1558—

1583 рр.

А Московське царство

Б Литва

В Швеція

Г Османська імперія

3. Який новий орган державного управління створив Петро І?

А Державну думу

Б Земський собор

В Сенат

Г Сейм

4. Установіть хронологічну послідовність подій історії Польщі раннього Нового часу.

А Укладення Люблінської унії

Б Перемога козацько-польського війська в Хотинській війні

В Припинення династії Ягеллонів, запровадження виборної монархії у Польщі

Г Підписання Берестейської унії у Польщі

5. Укажіть твердження, які характеризують Сулеймана Пишного.

(3 правильні відповіді)

1. Султана піддані іменували Кануні, за видання зводу законів

2. У 1683 році програв битву при Відні

3. Був одружений на Роксолані (Анастасія Лісовська)

4. Його добу правління називають «золотим віком» в історії Туреччини

5. За нього турецький флот був розбитий іспано – венеціанським флотом

6. За його правління Османська імперія починає занепадати

6. Заповніть пропуски в тексті.

У кінці ст., після смерті сина Івана IV Грозного, у Московській державі почався період, відомий як . Нестабільністю ситуації у державі, зумовленою боротьбою між боярами та зростанням соціального напруження, скористалися Швеція та . Період нестабільності завершився лише після звільнення Москви народним ополченням та обранням нового царя, який започаткував династію

7. Дайте визначення поняття.

Опричнина — це

8. Доберіть до термінів відповідні тлумачення.

1 бояри

2 православ’я

3 митрополит

А старший єпископ, управитель групи єпархій, у православній церкві - найвищий духовний сан

Б великі феодали, найвищий служилих людей, члени боярської думи при царі

В панівний напрям християнства у Московській державі

9. Яке місто зображено на ілюстрації?

10. Дайте відповіді на запитання до джерела.

«Польська корона і Велике князівство Литовське становлять одне неподільне і загальне ціле, а також нерозривну і загальну Річ Посполиту, яка об’єдналася і злилася з двох держав і націй в один народ».

А Про яку подію йдеться? Коли вона відбулася?

Б Як вона пов’язана з історією України?

11. Поміркуйте, за яких обставин Петро І став єдиновладним правителем Московської держави? Відповідь аргументуйте.​

Ливонский поход на Русь (1240—1242)[1]. Невская битва (1240). Ледовое побоище (1242).

Западный поход монголов (1236—1242; Батый).

Военные действия против Даниила Галицкого (1240).

Вторжение в Польшу (1241).

Вторжение в Венгрию (1241—1242).

Монголо-татарское иго официально установлено (1243). Отец Александра Невского князь Ярослав Всеволодович получил от хана Бату ярлык на Великое княжество Владимирское.

Англо-французская война (1242; Saintonge War).

Первый Лионский собор (1245).

Седьмой крестовый поход (1248—1250/1254).

Объяснение:

Історія української-російських відносин досить давня і суперечлива. Починаючи від виникнення Київської Русі по даний час український та російський народи живуть по сусідству, економічно- та культурно співпрацюють, конкурують, інколи не знаходять спільну мову.

Сьогодні Україна для Росії є стратегічним партнером в СНД і на міжнародній арені. Для народів наших країн характерні традиційно дружні, теплі, практично родинні стосунки. Це дуже благодатне підґрунтя, на якому зусиллями керівництва наших країн росіян та українців ми будуємо нову систему міждержавних відносин. Засновується вона на засадах рівноправності, добросусідства, взаємовигідного співробітництва. Зрештою, все це і є складові стратегічного партнерства для майже 200 мільйонів людей, які живуть на величезному від Карпат до Тихого океану.

Найпоширеніші у великоросійському, польському та українському націоналістичному середовищах погляди на Україну — як на частину "єдиної ("триєдиної") і неподільної Росії", як на "східні околиці" "Польщі від моря до моря" або як на повністю самостійну країну та самодостатній народ, який не причетний безпосередньо до Росії та Польщі, але постійно ущемляється ними, — це для відстороненого погляду історика не привід для марних навколо політичних і етноцентристських виснажливих суперечок, а взаємне накладання чи навіть конфлікт "ідеальних Батьківщин".

Два головних підходи до розуміння етнічності в сучасній науці — примордіальний (об’єктивістський), що розглядає етнос як певну спільноту, яка існувала завжди в минулому й існує тепер, має спільних предків і єдину расово-біологічну "породу" (різновидом примордіалізму є і теорія етногенезу Льва Гумільова), та модерністський, що розуміє етнос у суб’єктивістському ключі, — як насамперед уявлювану спільноту, створену на основі тотожності кожного члена створеному культурною елітою національному міфу.

Історія, як відомо, сповнена націй, які "не відбулися". Об’єктивні етнографічні особливості етнічної групи, мова, культура, навіть властиві етносу характерні стереотипи поведінки — це лише передумови для утворення нації, в результаті може нічого й не вийти. Приміром, в історії Росії існували й існують досі об’єктивні етнологічні передумови для утворення, щонайменше, трьох народів: північно великорусів, південновеликорусів і сибіряків.