Тема" Индустриализация и коллективизация в СССР ".
1. Нужно написать, как проходило.
2. Докажите, что СССР к 1940 г превратился в индустриально -аграрную страну.( используйте диаграммы атласа)
3. Используя диаграммы атласа, сделайте вывод, как изменились посевные площади единоличных хозяйств к 1940 г.?
4. Почему рост количества колхозов в стране после 1932 г замедлился?
А вообще, если Вы про КНР, то там была масса причин, вызвавших это явление.. .
В первую очередь, необходимость преодолеть промышленно-экономическую отсталость страны.. . Методы, которыми это делал Мао взывали серьеные и сомнения и противодействие со стороны "старой гвардии" в коммунистической партии Китая. Именно поэтому он опершись на молодежь отдал приказ - "огонь по штабам".. Мы можэем сравнить этот период с "болрьбой с оппозицией" в СССР - в 1920-30-ые годы, и даже с политикой Иоанна Грозного, по разделению государства на земщину и опричину, и его борьбой с боярством...
А́нна Яросла́вна (близько 1032 — між 1075 і 1089[1]) — руська князівна, королева Франції (1051—1060). Представниця династії Рюриковичів. Дочка великого князя київського Ярослава Мудрого та його другої дружини, шведської принцеси Інгігерди, дочки шведського короля Улофа III. Онука святого київського князя Володимира Святославича. Друга дружина французького короля Генріха I (1051—1060)[1]. Мати французького короля Філіппа І та вермандуанського графа Гуго, що був одним із керівників Першого Хрестового походу[1][2]. Згадується переважно в іноземних джерелах[1], а також документах Київського Печерського монастиря XVII ст[2]. Привезла до Королівства Франція великий посаг, що познайомив французів з культурою Київської Русі (за легендою з княжною пов'язують Реймське Євангеліє, на якому присягали королі Франції[2]). Після смерті чоловіка-короля вдруге вийшла заміж за лідера опозиції Рауля IV, графа Валуа (1062), що вже мав законну дружину[1]. Була змушена покинути двір через політичну кризу, спричинену її одруженням[2]. Залишила малолітнього сина Філіпа на регента Балдуїна V Фландрського, свояка покійного короля. Після смерті графа Валуа повернулася до двору (1074). Впливала на внутрішню і зовнішню політику королівства, спільно з сином підписувала державні акти (на одному з них є кириличний підпис: «Анна Ръина», тобто «Анна королева»)[1]. Листувалася зі Святим Престолом (відомий лист Папи Римського Миколая II (1059), в якому він наголошує на її благочесті й щедрості до Католицької церкви). Заснувала монастир святого Вікентія в Санлісі (1065), на північ від Парижа, що був її резиденцією. Востаннє згадується на документі під 1075 роком[1]. Подальша доля невідома. Окрім материнської шведської мови знала давньоруську, латину, грецьку, французьку.