ТЕМА: Культура українських земель у ІІ половині ХІV- ХV ст.ст.
Опрацювавши параграф , ви дізнаєтесь: як розвивалась культура українських земель і якими були її особливості; які визначні пам'ятки архітектури та образотворчого мистецтва тієї доби збереглися до нашого часу; чому серед архітектурних споруд домінують замки і фортеці.
Завдання: 1) у яких умовах розвивалася культура на українських землях у другій половині 14-15 ст.?
2) де українці здобули вищу освіту?
3) чому серед архітектурних споруд домінують оборонні споруди?
*4) які культурні традиції Русі та Галицько-Волинського князівства позначилися на культурі українських земель ІІ половини 14-15 ст.ст.
Минарет- башня с которой муэдзин призывает верующих на молитву. Обязательный элемент в конструкции мечетей.
Сардоба- подземные помещения в средневековых городах для укрытия от летнего зноя.
Кенесе- это мавзолей
Ташнау- это такое санитарно-очистительнон устройство средневекового дома.
Рабад- окраина, торгово-промышленное предместье в средневековых городах Средней Азии и Южного Казахстана, Ирана, Афганистана.
Шахристан- ??
Мечеть- место поклонения мусульманского общества.
Цытадель - крепость, защищающая город, либо внутреннее укрепление крепости, имевшее самостоятельную оборону, являвшееся общим редюитом крепости и служившее последним опорным пунктом для гарнизона крепости в случае падения основных её укреплений.
Руїна — період в історії України, який розпочався після смерті Б. Хмельницького і характеризується боротьбою за владу між представниками козацької верхівки, поділом України та втручанням у її внутрішні справи іноземних держав (Московії, Речі Посполитої, Туреччини).
Причини Руїни
Зовнішні:
• несприятливі міжнародні умови, прагнення сусідніх держав загарбати Україну;
• втручання інших держав у протистояння козацьких угрупувань у боротьбі за гетьманську булаву;
• Україна стала ареною боротьби геополітичних інтересів Московської держави, Туреччини, Кримського ханства, Речі Посполитої.
Внутрішні:
• відсутність загальнонаціонального лідера, який міг би продовжити справу Б. Хмельницького після його смерті;
• соціальна неоднорідність українського народу, його небажання коритися шляхетсько-старшинській верхівці;
• розкол серед правлячої верстви українського суспільства (козацької старшини) з питань внутрішньої і зовнішньої політики (щоб зберегти свої привілеї та ввести кріпацтво, частина української шляхти орієнтувалася на до Московії, інша — Речі Посполитої);
• прагнення старшинської верхівки до власного збагачення, їхня боротьба за владу;
• егоїстичність козацької старшини, її нездатність поставити державні інтереси вище вузькокланових та особистих;
• посилення протиборства між різними станами українського населення;
• слабкість гетьманської влади, не здатної консолідувати народ на основі розбудови української державності;
• поглиблення розбіжностей між прихильниками різних зовнішньополітичних орієнтацій, між лівобережними та правобережними полками.
Різні думки й погляди про періоди й хронологічні рамки Руїни
• Одні дослідники вказують, що Руїна охопила тільки Лівобережну Україну в часи правління трьох гетьманів — І. Брюховецького, Д. Многогрішного та І. Самойловича, які орієнтувалися на Московську державу (1663-1687 рр.).
• Другі — що Руїна охопила Правобережжя, яке стало об’єктом загарбницьких зазіхань із боку Речі Посполитої, Османської імперії та Кримського ханства внаслідок внутрішньої міжусобної боротьби (60-80-і рр. XVII ст.).