Тематичне оцінювання з розділу «Антична цивілізація та її сусіди»
І рівень
1.Як греки називали свою країну?
А) Спарта Б) Еллада В) Афіни Г) Греція
2.Яке море не омивало береги Давньої Греції?
А) Іонічне Б) Критське В) Каспійське Г) Егейське
3. На якому острові виникла найдавніша цивілізація в Європі?
А) Ітака Б) Евбея В) Крит Г) Родос
4.Найголовнішим містом острова було місто:
А) Кносс Б) Фест В) Пілос Г) Мілет
5.Порятунок мореплавців було одним із завдань:
А) Зевса Б) Посейдона В) Аїда Г) Кроноса
6.На якій горі жили давньогрецькі боги?
А) Фера Б) Санторин В) Олімп Г) Парнас
7. Яка галузь мала найважливішу роль у сільському господарстві Давньої
Греції?
А) виноградарство Б) маслинництво В) хліборобство Г) скотарство
8. Розвиткові якого заняття греків сприяло їх географічне розташування?
А) землеробства Б) скотарства В) судноплавства Г) садівництва
9. Яке море греки називали Понт Евксинський?
А) Азовське Б) Чорне В) Егейське Г) Аравійське
10. Хто такі склавини і анти?
11.Які реформи провели Діоклетіан і Константин?
12.Коротко охарактеризуйте як жили слов’яни.

Народився 20 березня 1639 р. у с. Мазепинці (нині Білоцерківський район Київської області). Належав до родини відомої правобережної української шляхти. Початкову освіту отримав у школі Київського братства, згодом закінчив Києво-Могилянський колегіум та Єзуїтську колегію у Варшаві. Протягом трьох років навчався у Німеччині, Італії, Франції та Голландії, де здобув блискучу європейську освіту, досвід європейського політичного та культурного життя. Знав кілька іноземних мов. Формування національно-політичних переконань І. Мазепи відбувалося під час служби при гетьманах П. Дорошенкові та І. Самойловичеві, які мали програми відродження самостійної й соборної української держави.

І. Мазепа був першим українським гетьманом, який незмінно тримав гетьманську булаву протягом майже 22 років (8081 днів). Цей період характеризувався економічним розвитком України-Гетьманщини, стабілізацією соціальної ситуації, піднесенням церковно-релігійного життя та культури.

На початку XVIII ст., в умовах Північної війни (1700—1721), гетьман І. Мазепа в союзі з польським королем Станіславом Лещинським та шведським королем Карлом ХІІ здійснив спробу реалізувати свій військово-політичний проект, метою якого був вихід з-під протекторату Московської держави і утворення на українських землях незалежної держави.

Помер у ніч з 21 на 22 вересня 1709 р. у с. Варниця поблизу м. Бендери. Похований у монастирі Св. Георгія (Юрія) м. Галац (Румунія).

Вагомий внесок, зроблений Іваном Мазепою у розбудову української козацько-гетьманської держави та її культури полягає у такому:

Фома Аквинский является крупнейшим средневековым теологом и философом. Важной особенностью философии Средних веков является то, что имеет место теснейшая связь ее с религией. Фома Аквинский рассматривает Бога как конечную цель сущего и его первопричину. Сущность всего телесного заключено в единстве материи и формы. Именно они рассматриваются им как реальные сверхчувственные принципы, которые образуют любую вещь, все телесное. В соответствии с идеями Аквината материя рассматривается как восприемница сменяющихся форм, так как только благодаря форме вещь является вещью определенного рода и вида. Бог, выступая первопричиной создает многочисленные виды вещей, наделяя их разного рода степенью совершенства. Особенное место в ряду данных творений занимает человек, который заключает в себе два мира – мир телесный и мир духовный. Человек в соответствии с идеями философа является единством материального тела и собственно души как формы тела. Человек отличается от мира животных наличием познания и на основании всего этого осознавать собственный выбор. Фома Аквинский предлагает принципы познания, основной из которых – реальное существование всеобщего. Истину Аквинат рассматривает как соответствие интеллекта и вещи. Отрицая врожденное знание Аквинат указывает, что в любом человеке существуют некоторые зародыши, основы для абстрагирования от чувственного. Аквинат говорит о том, что нельзя одновременно нечто утверждать и отрицать, на основании данного принципа он обосновывает и иные нормы собственно логического мышления. Аквинат указывает, что Бог является и конечной целью устремлений. Отдавая должное деятельности, направленное на достижение блаженства. В качестве основы для нравственных деяний выступают добродетели, тогда как внешний аспект составляют законы и благодать. Фома осуществляет анализ добродетелей и пороков, тогда как нравственную жизнь он рассматривает в контексте теологических добродетелей, в частности – веры, любви и надежды.

Объяснение