Тест на тему «Россия в середине и второй иоловине 17в». 16.Идейный вдохновитель старообрядчества протопоп Аввакум:
1.был заживо сожжен в 1682г. 2.стал патриархом в 1666г. 3.поднял верующих на восстание
4.был сослан на Соловецкие острова
17.Крестьянская война в 1670-1671 гг. охватила территорию:
1. Дона, Поволжья, Заволжья 2.Завожья, Приуралья 3.Приуралья и Зауралья 4.Зауралья и Прикаспия
18. Основу первого ополчения 1611г. составили:
1. представители разных сословий 2.крестьне 3.казаки и посадские 4.крестьяне и работные люди
ответ:Соціально-економічне становище.
Українські землі, що знаходилися під владою імперії Габсбургів, були в ній справжнім «ведмежим кутом» і поступалися за рівнем розвитку тим, що опинилися під владою Росії. Тут домінувало сільське господарство, яке за недовгий час після падіння кріпацтва та ще й в умовах іноземного панування не могло належним чином розвиватися. Безземелля, малоземелля, злидні були характерними для тодішніх підавстрійських земель України. Після падіння кріпацтва у 1848 р. становище селянської маси (селяни становили 95 % західних українців!) суттєво не поліпшилося. Майже половина придатної для обробки землі належала поміщикам, у їхніх же руках знаходилися ліси та луки. Збільшення селянського населення призводило до земельного голоду, а звідси — низький життєвий рівень (80% селян належали до бідняків), хвороби, висока смертність, вимушена еміграція...
Значною підмогою, особливо для гуцулів та лемків, були карпатські ліси. Тут досить інтенсивно розвивалася традиційна деревообробна та соледобувна промисловість. У зв'язку з прикордонним становищем краю виникла потреба і в залізниці. Так, Перемишль став однією з найбільших у Європі фортець, десятитисячна залога якої дорівнювала кількості її тогочасних мешканців у 60—70-х роках XIX ст. Тому в 1859 р. залізниця пройшла від Кракова до Перемишля, а вже через два роки звідси пролягла колія і до Львова. У 1872 р. через Перемишль був налагоджений залізничний зв'язок із Будапештом.
Объяснение:
"Таким образом, к концу XVIII века разговорный язык руководящих слоев русского образованного общества настолько олитературился, а светско-литературный язык, употребляемый теми же слоями в писаниях, настолько обрусел в своем формальном составе, что слияние этих обоих языков воедино стало почти неизбежным. К началу XIX века это слияние действительно произошло. В принципе разговорный язык русской интеллигенции был объявлен литературным, т.е. на этом языке стали писать все, начиная от частных писем и вплоть до философских трактатов и стихотворений."
"Русский литературный язык в конечном счете является прямым преемником староцерковнославянского языка, созданного св. славянскими первоучителями в качестве общего литературного языка для всех славянских племен эпохи конца праславян-ского единства."
Что мы имеем: профессор Трубецкой утверждает, что в 19 веке разговорный и литературный язык слились в одно целое и это одно целое стало именоваться РУССКИЙ ЛИТЕРАТУРНЫЙ ЯЗЫК.
Далее профессор Трубецкой, классик славистики, утверждает, что получившийся в результате этого слияния РУССКИЙ ЛИТЕРАТУРНЫЙ ЯЗЫК является прямым ПРЕЕМНИКОМ староцерковнославянского языка.
Поэтому, все ваши утверждения о происхождении современного русского языка от древнерусского пусты и беспочвенны.
Мне надоело ваше упрямство, поэтому, если у вас есть учёная степень, если вы профессор или академик в области славистики, лингвистики или филологии, то тогда бодайтесь с профессором Трубецким.
Если вы не профессор или академик, то тогда смиритесь и не выставляйте себя, простите, на посмешище.