История древнего Рима ведет свой отсчет с даты основания города Рима. Это произошло в 753 году до нашей эры, когда на Капитолийском холме была построена первая крепость. Отцом-основателем города считается царевич Ромул. Основу населения города составляли сто римских родов. Представители родов на народных собраниях принимали государственные решения и избирали царя, которого им рекомендовал сенат - совет глав семей. Члены родов были полноправными гражданами Рима - патрициями.
Город развивался и захватывал соседние города и территории. Часть жителей захваченных земель переселялась в Рим, но они уже не имели полных прав граждан Рима. Их называли плебеями. Вместе с тем власть царей росла, что вызывало недовольство аристократии. В результате в 510 году был изгнан царь Тарквиния, и в Риме было установлено республиканское правление.
Три слов'янські союзники (Болгарія, Сербія і Чорногорія) мали спільні плани взаємодії під час наступної війни, за протекцією Росії. (Греція не бралась до уваги). Сербія і Чорногорія мали атакувати Санджак, Болгарія та Сербія Македонію і Фракію.
Ситуація в Османській імперії була важка. Її населення було близько 26 млн осіб, але 3/4 населення мешкало в азійській частині імперії. Підкріплення мало прибути з Азії головним чином по морю, яке залежало від результату боїв між турецькими і грецькими флотами в Егейському морі.
Город развивался и захватывал соседние города и территории. Часть жителей захваченных земель переселялась в Рим, но они уже не имели полных прав граждан Рима. Их называли плебеями. Вместе с тем власть царей росла, что вызывало недовольство аристократии. В результате в 510 году был изгнан царь Тарквиния, и в Риме было установлено республиканское правление.
Ситуація в Османській імперії була важка. Її населення було близько 26 млн осіб, але 3/4 населення мешкало в азійській частині імперії. Підкріплення мало прибути з Азії головним чином по морю, яке залежало від результату боїв між турецькими і грецькими флотами в Егейському морі.