Греческая колонизация[1][2] — масштабное расселение древних греков по берегам Средиземного и Чёрного морей. Эпоха греческой колонизации охватывает VIII—VI вв. до н. э., время формирования полисного строя[2]. В Греции этот процесс получил название «великая греческая колонизация»[1].
Греческие полисы (красным цветом) к IV в. до н. э.
Дорийцы и ионийцы распространяются по северному побережью Средиземного моря, далее они оказываются и в Чёрном море.
Однако греки не занимались открытием новых земель, а следовали уже проторенными путями финикийцев, вытесняя предшественников. Кроме того, они не исследовали новые земли вглубь, ограничивая своё присутствие побережьями.
Существовавшее в крито-микенский период политическое единство Греции не было восстановлено. Множество полисов, контролирующих свои территории, имело самые разнообразные управления: тирания, олигархия (в том числе тимократия) и демократия.
народився близько 1595 року на наддніпрянщині, ймовірно у чигирині, в родині службовця при дворі коронного гетьмана станіслава жолкевського, пізніше чигиринського підстарости михайла хмельницького. навчався в одній з братських шкіл, а також у єзуїтському колегіумі у львові, заснованій 1608 року. опанував польську, латинську мови, писав і говорив тогочасною українською мовою. у 1620 році разом з батьком, старшиною загону охочих стрільців з чигиринщини, бере участь у поході гетьмана жолкевського на молдавію.
у бою з татарами під цецорою в жовтні того ж року михайло хмельницький загинув, а богдан потрапив у полон, в якому був два роки. після повернення з полону вступив до запорозького війська, брав участь у козацьких походах на татар і турків, у селянсько-козацьких повстаннях проти польської шляхти 1630, 1632, 1637 років. 1637 року бере участь у битві під боровицею як військовий писар запорозького війська. 1638 року у складі делегації їздив до варшави до короля з петицією про повернення реєстровому козацтву привілеїв. 1640-ві роки.
стає відомим козацьким діячем, який викликав недовіру у польської влади й популярність на запорожжі. у березні 1645 року разом з козаками брав участь у битві французів проти іспанців під дюнкерком (франція). з квітня 1646 року організовує козацтво та селянство на боротьбу з польщею. восени 1647 року скликає таємну нараду однодумців і оприлюднює план повстання проти шляхти. того самого року за наказом гетьмана о. конецпольського був заарештований, у грудні того ж року втік на запорожжя, де активно готує повстання проти польщі.
Греческая колонизация[1][2] — масштабное расселение древних греков по берегам Средиземного и Чёрного морей. Эпоха греческой колонизации охватывает VIII—VI вв. до н. э., время формирования полисного строя[2]. В Греции этот процесс получил название «великая греческая колонизация»[1].
Греческие полисы (красным цветом) к IV в. до н. э.
Дорийцы и ионийцы распространяются по северному побережью Средиземного моря, далее они оказываются и в Чёрном море.
Однако греки не занимались открытием новых земель, а следовали уже проторенными путями финикийцев, вытесняя предшественников. Кроме того, они не исследовали новые земли вглубь, ограничивая своё присутствие побережьями.
Существовавшее в крито-микенский период политическое единство Греции не было восстановлено. Множество полисов, контролирующих свои территории, имело самые разнообразные управления: тирания, олигархия (в том числе тимократия) и демократия.
ответ:
народився близько 1595 року на наддніпрянщині, ймовірно у чигирині, в родині службовця при дворі коронного гетьмана станіслава жолкевського, пізніше чигиринського підстарости михайла хмельницького. навчався в одній з братських шкіл, а також у єзуїтському колегіумі у львові, заснованій 1608 року. опанував польську, латинську мови, писав і говорив тогочасною українською мовою. у 1620 році разом з батьком, старшиною загону охочих стрільців з чигиринщини, бере участь у поході гетьмана жолкевського на молдавію.
у бою з татарами під цецорою в жовтні того ж року михайло хмельницький загинув, а богдан потрапив у полон, в якому був два роки. після повернення з полону вступив до запорозького війська, брав участь у козацьких походах на татар і турків, у селянсько-козацьких повстаннях проти польської шляхти 1630, 1632, 1637 років. 1637 року бере участь у битві під боровицею як військовий писар запорозького війська. 1638 року у складі делегації їздив до варшави до короля з петицією про повернення реєстровому козацтву привілеїв. 1640-ві роки.
стає відомим козацьким діячем, який викликав недовіру у польської влади й популярність на запорожжі. у березні 1645 року разом з козаками брав участь у битві французів проти іспанців під дюнкерком (франція). з квітня 1646 року організовує козацтво та селянство на боротьбу з польщею. восени 1647 року скликає таємну нараду однодумців і оприлюднює план повстання проти шляхти. того самого року за наказом гетьмана о. конецпольського був заарештований, у грудні того ж року втік на запорожжя, де активно готує повстання проти польщі.