В конце XV – первой половине XVI вв. во Франции правила династия Валуа. В это же время завершается собирание французских земель и Франция становится одним из крупнейших и сильнейших государств Европы. В XVI веке Франция эволюционирует от сословно-представительной к абсолютной монархии. Сословно-представительный орган – Генеральные штаты – утрачивает свое значение, хотя и продолжает существовать. Более всего власть французского короля ограничивали парламенты – высшие судебные органы в провинциях. Особенностью французского абсолютизма было увеличение численности бюрократии. В 1540-е гг. во Францию проникают идеи кальвинизма. Они получают поддержку на юге страны, удаленного от Парижа, где политическое лидерство было в руках Шатильонов, Бурбонов и Конде – принцев крови, претендующих на французский престол. На севере формируется политическая группа католиков во главе с семейством Гизов, также претендовавших на престол. Результатом конфессионального раскола страны стали религиозные войны во Франции, продолжавшиеся более 30 лет – с 1562 по 1598 гг. Итогом религиозного противостояния стало заключение в 1598 году Нантского эдикта, согласно которому официальной религией провозглашалось католичество, но гугеноты (французские протестанты) получили право исповедовать свою религию и занимать государственные должности. Нантский эдикт был отменен Людовиком XIV.
Реєстро́ві козаки́ — частина українського козацтва, прийнята на військову службу владою Речі Посполитої і записана в окремий список — реєстр, з цього й назва — реєстрові козаки.Запорозькі козаки — частина українських козаків; спочатку, дніпровські козаки, які створили в XV—XVI ст. (можливо й раніше) цілу низку стихійних військових організацій і укріплених поселень за дніпровими порогами, поза зоною адміністративної юрисдикції яких би то не було держав, які об'єдналися згодом у централізовану військову організацію Військо Запорозьке. Названі за найменуванням району свого проживання і розташування головного військового укріплення (і штаб-квартири), іменованого «січ».
Реєстро́ві козаки́ — частина українського козацтва, прийнята на військову службу владою Речі Посполитої і записана в окремий список — реєстр, з цього й назва — реєстрові козаки.Запорозькі козаки — частина українських козаків; спочатку, дніпровські козаки, які створили в XV—XVI ст. (можливо й раніше) цілу низку стихійних військових організацій і укріплених поселень за дніпровими порогами, поза зоною адміністративної юрисдикції яких би то не було держав, які об'єдналися згодом у централізовану військову організацію Військо Запорозьке. Названі за найменуванням району свого проживання і розташування головного військового укріплення (і штаб-квартири), іменованого «січ».