Відповідь:“Було колись – в Україні // ревіли гармати; Було колись – запорожці // вміли панувати” – писав колись Тарас Шевченко про часи, які він ставив собі за завдання героїзувати. І мабуть вони таки дійсно були героїчними, ті часи, адже де ще в нашій історії ми маємо сторінки, коли скубання потужної Османської імперії чи “гуляння” Московією було нашими досягненням? І гроші тут зовсім ні до чого – один героїзм та ідея. Ну хіба лише зовсім трішки гроші)). Хоча не про це зараз мова. І хоч козацтво й асоціюється з різними сучасними регіонами України, а до Львова не особливо мало відношення, але і вихідні з Львівщини також ходили по турецьких водах і застрягали в московських болотах. Одним із них був виходець із села Кульчиці, Самбірського району, Петро Сагайдачний, який уславився як один із найбільш героїчних полководців в українській історії.
Перша історія. Походження та діяльність Петра Конашевича є спростуванням стереотипу, що Львівщина не має відношення до козацтва. Сагайдачний, який народився в селі Кульчиці, сучасного Самбірського району, став не лише кошовим отаманом Запорозької Січі, але й одним із найбільш видатних та уславлених полководців в історії України. Його гостру шаблю, міцну руку та світлий розум відчули на собі як потужна Османська імперія, так і Московія, яка саме розправляла у той час крила. Очевидно, якби в нас побутувало не християнське, а давньомонгольське уявлення про рай, у Сагайдачного після смерті було би дуже багато прислуги.
Друга історія. Складно до кінця говорити, коли саме народився Сагайдачний. Історики називають різні версії, але найбільш імовірним виглядає, що близько 1582 року. Більш певно можна стверджувати, що його родина була шляхетського походження і православною за конфесійною приналежністю. Мабуть саме звідти виходить схильність до меценатства та підтримки православних братств і храмів, властива Петру Сагайдачному в дорослому віці. Освіту Сагайдачний здобував у школі Львівського братства (імовірно), а потім в Острозькій школі, яка на той час була однією із найкращих за рівнем викладання на наших теренах. Що говорити, коли одним з учителів Сагайдачного міг бути Кирило Лукаріс, що пізніше стане Александрійським та Константинопольським патріархом.
Первая проблема современного образования — большинство образовательных программ предполагает равное изучение гуманитарных, точных и естественных наук. Интересы и склонности конкретного ребёнка не учитываются. Каждый предметник считает свою дисциплину главной и старается загрузить учеников по максимуму. Возможность выбрать какой-либо профиль обычно есть только у старшеклассников, и то не во всех школах. Дети тратят время на ненавистные и ненужные предметы — это существенный недостаток современного школьного образования.
Семейная форма обучения позволяет сфокусироваться на профильных дисциплинах. Например, ученица «Фоксфорда» Есения Прокопьева занимается академическим вокалом и хочет связать жизнь с искусством, поэтому больше внимания уделяет гуманитарному профилю. «В обычной школе приходилось тратить большую часть дня на предметы, которые мне не пригодятся, — физику, химию, информатику. Онлайн-школа позволяет заниматься любимым делом. В “Фоксфорде” я могу сосредоточиться на дисциплинах, которые мне необходимы, — это русский язык, литература, история и английский язык. Ненужные предметы изучаю по минимуму, лишь для аттестации».
Відповідь:“Було колись – в Україні // ревіли гармати; Було колись – запорожці // вміли панувати” – писав колись Тарас Шевченко про часи, які він ставив собі за завдання героїзувати. І мабуть вони таки дійсно були героїчними, ті часи, адже де ще в нашій історії ми маємо сторінки, коли скубання потужної Османської імперії чи “гуляння” Московією було нашими досягненням? І гроші тут зовсім ні до чого – один героїзм та ідея. Ну хіба лише зовсім трішки гроші)). Хоча не про це зараз мова. І хоч козацтво й асоціюється з різними сучасними регіонами України, а до Львова не особливо мало відношення, але і вихідні з Львівщини також ходили по турецьких водах і застрягали в московських болотах. Одним із них був виходець із села Кульчиці, Самбірського району, Петро Сагайдачний, який уславився як один із найбільш героїчних полководців в українській історії.
Перша історія. Походження та діяльність Петра Конашевича є спростуванням стереотипу, що Львівщина не має відношення до козацтва. Сагайдачний, який народився в селі Кульчиці, сучасного Самбірського району, став не лише кошовим отаманом Запорозької Січі, але й одним із найбільш видатних та уславлених полководців в історії України. Його гостру шаблю, міцну руку та світлий розум відчули на собі як потужна Османська імперія, так і Московія, яка саме розправляла у той час крила. Очевидно, якби в нас побутувало не християнське, а давньомонгольське уявлення про рай, у Сагайдачного після смерті було би дуже багато прислуги.
Друга історія. Складно до кінця говорити, коли саме народився Сагайдачний. Історики називають різні версії, але найбільш імовірним виглядає, що близько 1582 року. Більш певно можна стверджувати, що його родина була шляхетського походження і православною за конфесійною приналежністю. Мабуть саме звідти виходить схильність до меценатства та підтримки православних братств і храмів, властива Петру Сагайдачному в дорослому віці. Освіту Сагайдачний здобував у школі Львівського братства (імовірно), а потім в Острозькій школі, яка на той час була однією із найкращих за рівнем викладання на наших теренах. Що говорити, коли одним з учителів Сагайдачного міг бути Кирило Лукаріс, що пізніше стане Александрійським та Константинопольським патріархом.
Пояснення:
Семейная форма обучения позволяет сфокусироваться на профильных дисциплинах. Например, ученица «Фоксфорда» Есения Прокопьева занимается академическим вокалом и хочет связать жизнь с искусством, поэтому больше внимания уделяет гуманитарному профилю. «В обычной школе приходилось тратить большую часть дня на предметы, которые мне не пригодятся, — физику, химию, информатику. Онлайн-школа позволяет заниматься любимым делом. В “Фоксфорде” я могу сосредоточиться на дисциплинах, которые мне необходимы, — это русский язык, литература, история и английский язык. Ненужные предметы изучаю по минимуму, лишь для аттестации».