У якому варіанті всі слова стосуються руху за створення українського університету у Львові на початку 20 ст.? а ти», товариство «Сокіл», Анжей Потоцький; б) 3000 народних українських шкіл, Мирослав Січинський; в) Наукове товариство ім. Т. Шевченка, народні віча, РУРП; г) Адам Коцко, арешти та засудження, Андрей Шептицький.
7. У якому варіанті названо лідерів політичних партій підавстрійської України початку 20 ст.? а) Дмитро Антонович, Юрій Коллард, Дмитро Познанський; б) Кость Левицький, Михайло Павлик, Микола Ганкевич; в) Микола Порш, Володимир Винниченко, Симон Петлюра; г) Євген Чикаленко, Борис Грінченко, Сергій Єфремов.
8. Про кого йдеться у фрагменті з джерела? «В Палаті панів промовляв в дні 28 червня 1910 р. та підніс свій авторитетний голос в справі українського університету. Він виказував, що утворення українського університету у Львові уважає справою конче важною і конечною. Се була перша промова Українця в Палаті панів...» (К. Левицький) а) Августин Волошин; б) Михайло Грушевський; в) Іван Франко; г) Андрей Шептицький.
10. Про причини якого соціально-економічного явища в західноукраїнських землях ідеться у фрагменті зі статті І. Франка? «Галичина була “перелюднена”, мала надто розвинений поділ селянської землі і дуже малі заробітки. Галичина – край браку засобів для існування – їжі, освіти, а також прав і свобод людини. Матеріальна скрута, немилосердний грабіж і зловживання владою поміщиками, тобто відсутність правової опіки, неспроможність себе захистити... Залишаючи свої оселі, речі, родичів, хай яку господарку, всі як один відповідають: “Нема чого тут триматися, не дочекаємось нічого доброго”». а) скасування кріпацтва; б) завершення промислового перевороту; в) розвиток ко оперативного руху; г) трудова міграція.
11. Установіть відповідність між іменами історичних діячів початку 20 ст. та стислими характеристиками. 1 Іван Франко 2 Кость Левицький 3 Іван Боберський 4 Кирило Трильовський А співзасновник Національно-демократичної партії, пізніше її голова, очолював рух українських парламентарів за український університет і реформу виборчої системи в Галичині Б автор публіцистичного твору «Україна ірредента» (1895), у якому обстоював ідею історичної правомірності домагань українців на окрему самостійну державу В організатор сокільсько-січового руху, автор підручників з фізичного виховання молоді, у 1908–1914 рр. голова «Сокола» Г засновник культурно-спортивної організації «Січ» (1900) у Галичині, один з лідерів РУРП Д автор близько 5000 художніх і наукових праць, перший голова (до 1898 р.) та один з основних ідеологів Русько-української радикальної партії
12. Доповніть твердження. Для економічного розвитку західноукраїнських земель на початку 20 ст. було характерним… а) зменшення кількості міського населення; б) домінування вугледобувної та залізорудної промисловості; в) виробництво й первинна обробка сировини; г) зростання видобутку нафти; д) розвиток споживчої та кредитної кооперації; е) володіння промисловими підприємствами українськими капіталістами.
13. Виберіть політичні партії, що діяли в західноукраїнських землях на початку 20 ст. а) Русько-українська радикальна партія (РУРП); б) Революційна українська партія (РУП); в) Українська демократична партія (УДП); г) Українська національно-демократична партія (УНДП); д) Українська соціал-демократична партія (УСДП); е) Українська соціал-де мократична робітнича партія (УСДРП).
14. У яких твердженнях ідеться про Андрея Шептицького? а) митрополит греко-католицької церкви (1900–1944); б) творець і перший митрополит Української автокефальної православної церкви; в) член української парламентської громади II Державної думи Росії (1907); г) підтримав страйк українських студентів Львівського університету (1901–1902); д) засновник Українського національного музею у Львові (1905); е) голова Наукового товариства ім. Тараса Шевченка.
15. Доповніть твердження. Характерною рисою суспільно-політичного життя західноукраїнських земель початку 20 ст. був рух українців за... а) створення національного університету у Львові; б) об’єднання греко-католицької церкви з православною; в) проведення виборчої реформи; г) поширення польської мови в богослужінні; д) національно-територіальну автономію українських земель; е) входження галицьких земель до складу Російської імперії.
Последствия такие выходят: во-первых, церковь была единой и завязана на Рим, ведь все священники будь они хоть с Испании, хоть с Германии, понимали латынь (в теории, на практике многие зазубривали на слух, не понимая что читают), а потому Церковь стала достаточно объединенной и значительной, чтобы диктовать свои условия по всей Европе. Единообразие языка сохраняло догматы, потому не плодилось куча ересей из за неправильных переводов, и религия оставалась более-менее монолитной. А вот паства латынь как правило не знала, поэтому почитав из Писания, священник мог толковать его уже своим разумом, проверить никто бы не смог, так что вера становилась достаточно гибким инструментом управления.
Экономическое развитие России и стран Западной Европы в 20-50-е годы 19 века было разным.
Главное отличие заключалось в «коллективной собственности». Это была исключительно российская особенность. Также российское экономическое развитие отличалось тем, что имело ремесленные промыслы, и в России только-только появлялись монополии. В Европе монополии уже были, а ремесленного промысла уже не было.
Россия:
• Аграрная страна, экономика которой держится в основном на крепостнической праве и принудительном, а не наемном труде
• В это время происходит экономический рост при кризисе крепостнической системы, которая почти не реформировалась
• Промышленность также была, но аграрный сектор во много раз преобладал
• Сельское хозяйство было главным и во внутреннем рынке, и во внешнем
• Развитие сельского хозяйство было экстенсивным, потому что помещики желали увеличить только объем производства, а внедрение новых технологий и техник в обработке земли использовали не все
• Рост производства в сельском хозяйстве происходил за счет расширения пашни и увеличения барщины для крестьянина (до 6 дней в неделю)
• Предприятия были мануфактурного типа, в них работали приписные крестьяне – то есть труд был принудительный (из-за этого начался кризис в горнодобывающей промышленности)
• Было развитие промыслов, росло производство легкой промысшленности
• В это время начался промышленный переворот – появились новые фабрики и в Москве, и на Урале
Страны Западной Европы (например, Франция и Великобритания):
• Промышленность преобладает над сельским хозяйством в экономике
• Английская экономика была важным участником строительства мирового рынка
• Система лендлордизма в Великобритании – собственник земли передавал ее арендатору, который нанимал наемных работников
• Крестьян в Великобритании не было, во Франции – были, но они были лично свободными и вели свое хозяйство самостоятельно
• Предприятия были фабричного типа
• В Великобритании промышленный переворот уже закончился, а во Франции – подходил к концу
Объяснение:ИЗВИНИ ЧТО МНОГО,МОЖЕШЬ СОКРАТИТЬ