Учебные задания пар. 26-27 на стр. 116
1.
Задание №1. ФО- Работа с текстом на стр.116 «Образование улусов» прочитать, вспомнить и расписать территории улусов:
2. Земли улуса Джучи –
3. Земли улуса Чагатая –
4. Земли улуса Угэдэя –
5. Земли улуса Тулуя –
6.
Задание №2. ФО- Работа с текстом пар.26-27 на стр.118-119 «Западные походы Батыя, Образование Золотой Орды» прочитать, вспомнить и объяснить:
1) Золотая Орда образовалась на землях какого улуса?
2)Перечислите трех правителей Золотой Орды и их период правления?
Задание №3. ФО- Работа с текстом пар. 26-27 на стр.120 «Государственное устройство» прочитайте и объясните значение новых слов:
Род Чингизидов –
Курултай –
Беклербек –
Диуан –
Везир –
Правое и левое крыло –
«Яса» -
Шариат –
Баскаки –
Задание №4. ФО- Работа с текстом пар. 26-27 на стр.120 «Государственное устройство», ответьте на вопрос: Почему Бату и его потомкам удалось создать устойчивое государство, несмотря на то, что оно объединяло разные народы?
Найважливішою галуззю господарювання колоній було сільське господарство. Грецькі міста-колонії були оточені сільськими поселеннями, що становили так звану хору ("земля, область"). Численні сільські поселення відкрито на берегах Дніпровсько-Бузького лиману (поблизу Ольвії), на правому березі Дністровського лиману (в околицях Тіри) та в інших місцях. У Херсонесі клери (земельні ділянки), обнесені кам'яними огорожами, мали в центрі садибу. На початку IV ст. до н.е. громадянами Херсонесу було освоєно 80-90 клерів загальною площею 360 гектарів. До початку III ст. до н.е. було освоєно вже 12 тисяч гектарів землі, кількість клер зросла до 450-470, зросла також їхня середня площа.
Объяснение:
Объяснение:
Головними причинами загострення політичної ситуації в Російській імперії були участь імперії в Першій світовій війні 1914–1918, бездарність верховного командування на чолі з імператором Миколою ІІ та внаслідок цього великі людські втрати на фронтах.
Участь Російської імперії у світовій війні та мобілізація до армії значної кількості селян призвели до розорення та загального зубожіння значних мас населення імперії, поглибила соціально-економічні і політичні суперечності в країні. З початку 1917 року незадоволення війною та економічні труднощі викликали масовий страйковий рух, особливо у великих промислових центрах. Страйк на Путиловському заводі в Петрограді, що розпочався 17 лютого 1917 року, став передвісником масових революційних виступів.