Підручник з Історії України 8 клас "Власов 2016" - Нова програма
Розділ 3
НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ 17 ст.
Пам’ятник Б. Хмельницькому на Софійському майдані в Києві.
Скульптор М. Микешин.
§ 17. ПРИЧИНИ ТА ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ. ВОЄННІ ПОДІЇ 1648-1649 рр.
1648 р., січень - початок Національно-визвольної війни. Обрання гетьманом Богдана Хмельницького.
1648 р., лютий - укладення союзної угоди з кримським ханом про надання військової до
1648 р., тpавень - битви на Жовтих Водах і під Корсунем.
1648 р., вересень - битва під Пилявцями.
1648 р., вересень-листопад - облога українським військом Львова та Замостя.
1649 р., серпень - Зборівська битва. Укладення Зборівського договору.
Скориставшись уривком, установіть, що найбільше обурювало українців у їхньому становищі.
З пунктів вимог Війська Запорізького до короля Речі Посполитої та польського уряду в лютому 1649 р.: «Насамперед просимо, щоб неволя, гірше турецької, якої зазнав наш руський народ, що додержується старовинної грецької віри, від унії була скасована, тобто щоб як з давніх часів, так і тепер вся старовинна Русь додержувалася грецького закону. Щоб при руському народові скрізь у Короні і Литві залишалися владицтва і всі церкви. Назви унії щоб не було, а тільки римський і грецький закони, так як з’єдналася Русь з Польщею... Коли залишаться лише два закони, римський і грецький, як було раніше, тоді унія не турбуватиме наш християнський народ, братів наших, і без неї ми справді у згоді житимемо... Просимо, щоб київський воєвода був з руського народу і додержувався грецького закону, ...щоб наш київський митрополит мав місце в сенаті його милості короля, щоб ми, Русь, мали щонайменше трьох сенаторів: серед світських - воєводу і київського каштеляна, які б у сенаті захищали нашу віру і права руського народу».
1. Що розповідають джерела про причини Національно-визвольної війни проти польського панування?
Наприкінці 16-у першій половині 17 ст. в Україні відбулися важливі зрушення, що торкнулися всіх верств тогочасного суспільства. Однак найбільше вони вплинули на козацтво. Не випадково саме тоді спалахували численні козацькі повстання. І хоча, починаючи з виступу К. Косинського, кожне подальше повстання козаків відзначалося вищим рівнем організованості, охоплювало більшу територію, засвідчувало вдосконалення військової вправності та вищий ступінь усвідомлення козаками мети боротьби, проте всі вони тієї мети не досягли. Тим часом становище українських земель у складі Речі Посполитої не змінювалося.
• На яких особливостях становища міщан західноукраїнських міст наголошує джерело? З чим це пов’язано?
З промови українського шляхтича з Волині Лаврентія Деревинського на Варшавському сеймі 1620 р.: «У великих містах церкви запечатані, церковні маєтки зруйновані, у монастирях замість ченців тримають худобу... Хіба не гнобленням народу нашого руського є те, що, крім інших міст, робиться у Львові? Хто дотримується грецької віри і не перейшов до унії, той не може проживати в місті, міряти ліктем і квартою й бути прийнятим до цеху; не дозволяється проводжати за церковним обрядом тіло померлого жителями міста і відкрито приходити до хворого з тайнами Божими... Коротко сказати: давно вже великі й нечувані утиски терпить наш руський народ як у Короні (Польщі), так і у Великому князівстві Литовському».
• Що обурювало Б. Хмельницького в становищі козацтва?
З листа Богдана Хмельницького до польського короля (друга половина 1647 - початок 1648 рр.): «Пани державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяжко ображають, позбавляючи не тільки вбогого майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ставки, млини, бджоляні десятини, хоч усе це й належить до володінь Вашої королівської милості. І що тільки комусь із них у нас, козаків, сподобається, силою відбирають, а нас самих, безневинних, обдирають, б’ють, мордують, до в’язниць кидають, на смерть за наші маєтності вбивають, так що багато кого з нашого товариства поранено й знівечено. А наші пани полковники, добровольні слуги їх милостей панів старост, замість того, щоб нас од такої біди й напасті захищати, допомагають панам урядовцям кривдити нас».
Древняя Греция - небольшая страна, но в ней образовалось много самостоятельных государств. Наиболее значительными из них были 2: Спарта и Афины. Сами греки говорили: наша родина – Эллада – так они называли Грецию – как бы стоит на двух ногах, одной ногой является Афинское государство, а другой Спартанское государство.
В Спарте, как и в Афинах, государственный строй воплощал в себе основные принципы полисного устройства. Поэтому в обоих этих полисах можно видеть некоторые общие основы: сосредоточение политической жизни в рамках гражданского коллектива, наличие античной формы собственности как коллективной собственности граждан, тесная связь политической и военной организации гражданства, республиканский характер государственного устройства. Однако между государственным строем Афинского и Спартанского полисов существовали и глубокие различия. В Афинах государственный строй оформился как развитая система демократической республики, в Спарте государственный строй носил ярко выраженный олигархический характер.
Відповідь:
Пояснення:
Розробки уроків
Підручники
Відео
Атласи
Реферати
Книги
VDO.AI
Підручник з Історії України 8 клас "Власов 2016" - Нова програма
Розділ 3
НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ СЕРЕДИНИ 17 ст.
Пам’ятник Б. Хмельницькому на Софійському майдані в Києві.
Скульптор М. Микешин.
§ 17. ПРИЧИНИ ТА ПОЧАТОК НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНОЇ ВІЙНИ. ВОЄННІ ПОДІЇ 1648-1649 рр.
1648 р., січень - початок Національно-визвольної війни. Обрання гетьманом Богдана Хмельницького.
1648 р., лютий - укладення союзної угоди з кримським ханом про надання військової до
1648 р., тpавень - битви на Жовтих Водах і під Корсунем.
1648 р., вересень - битва під Пилявцями.
1648 р., вересень-листопад - облога українським військом Львова та Замостя.
1649 р., серпень - Зборівська битва. Укладення Зборівського договору.
Скориставшись уривком, установіть, що найбільше обурювало українців у їхньому становищі.
З пунктів вимог Війська Запорізького до короля Речі Посполитої та польського уряду в лютому 1649 р.: «Насамперед просимо, щоб неволя, гірше турецької, якої зазнав наш руський народ, що додержується старовинної грецької віри, від унії була скасована, тобто щоб як з давніх часів, так і тепер вся старовинна Русь додержувалася грецького закону. Щоб при руському народові скрізь у Короні і Литві залишалися владицтва і всі церкви. Назви унії щоб не було, а тільки римський і грецький закони, так як з’єдналася Русь з Польщею... Коли залишаться лише два закони, римський і грецький, як було раніше, тоді унія не турбуватиме наш християнський народ, братів наших, і без неї ми справді у згоді житимемо... Просимо, щоб київський воєвода був з руського народу і додержувався грецького закону, ...щоб наш київський митрополит мав місце в сенаті його милості короля, щоб ми, Русь, мали щонайменше трьох сенаторів: серед світських - воєводу і київського каштеляна, які б у сенаті захищали нашу віру і права руського народу».
1. Що розповідають джерела про причини Національно-визвольної війни проти польського панування?
Наприкінці 16-у першій половині 17 ст. в Україні відбулися важливі зрушення, що торкнулися всіх верств тогочасного суспільства. Однак найбільше вони вплинули на козацтво. Не випадково саме тоді спалахували численні козацькі повстання. І хоча, починаючи з виступу К. Косинського, кожне подальше повстання козаків відзначалося вищим рівнем організованості, охоплювало більшу територію, засвідчувало вдосконалення військової вправності та вищий ступінь усвідомлення козаками мети боротьби, проте всі вони тієї мети не досягли. Тим часом становище українських земель у складі Речі Посполитої не змінювалося.
• На яких особливостях становища міщан західноукраїнських міст наголошує джерело? З чим це пов’язано?
З промови українського шляхтича з Волині Лаврентія Деревинського на Варшавському сеймі 1620 р.: «У великих містах церкви запечатані, церковні маєтки зруйновані, у монастирях замість ченців тримають худобу... Хіба не гнобленням народу нашого руського є те, що, крім інших міст, робиться у Львові? Хто дотримується грецької віри і не перейшов до унії, той не може проживати в місті, міряти ліктем і квартою й бути прийнятим до цеху; не дозволяється проводжати за церковним обрядом тіло померлого жителями міста і відкрито приходити до хворого з тайнами Божими... Коротко сказати: давно вже великі й нечувані утиски терпить наш руський народ як у Короні (Польщі), так і у Великому князівстві Литовському».
• Що обурювало Б. Хмельницького в становищі козацтва?
З листа Богдана Хмельницького до польського короля (друга половина 1647 - початок 1648 рр.): «Пани державці та старости на втіху собі нестерпно кривдять нас і тяжко ображають, позбавляючи не тільки вбогого майна, а й свободи, посягаючи на наші хутори, луки, сіножаті, ниви, зорані поля, ставки, млини, бджоляні десятини, хоч усе це й належить до володінь Вашої королівської милості. І що тільки комусь із них у нас, козаків, сподобається, силою відбирають, а нас самих, безневинних, обдирають, б’ють, мордують, до в’язниць кидають, на смерть за наші маєтності вбивають, так що багато кого з нашого товариства поранено й знівечено. А наші пани полковники, добровольні слуги їх милостей панів старост, замість того, щоб нас од такої біди й напасті захищати, допомагають панам урядовцям кривдити нас».
Древняя Греция - небольшая страна, но в ней образовалось много самостоятельных государств. Наиболее значительными из них были 2: Спарта и Афины. Сами греки говорили: наша родина – Эллада – так они называли Грецию – как бы стоит на двух ногах, одной ногой является Афинское государство, а другой Спартанское государство.
В Спарте, как и в Афинах, государственный строй воплощал в себе основные принципы полисного устройства. Поэтому в обоих этих полисах можно видеть некоторые общие основы: сосредоточение политической жизни в рамках гражданского коллектива, наличие античной формы собственности как коллективной собственности граждан, тесная связь политической и военной организации гражданства, республиканский характер государственного устройства. Однако между государственным строем Афинского и Спартанского полисов существовали и глубокие различия. В Афинах государственный строй оформился как развитая система демократической республики, в Спарте государственный строй носил ярко выраженный олигархический характер.