В Битві за Дніпро була успішно здійснена взаємодія регулярних військ з червоними партизанами, що діяли на території України та Білорусі. Внаслідок Битви за Дніпро радянські сили відвоювали значну частину України у німців, ліквідували оборону ворога на великій ділянці вздовж Дніпра, форсували його і захопили стратегічні плацдарми на правому березі, роз'єднали болотистим Поліссям німецькі групи армії «Центр» і «Південь». За приблизними підрахунками, загальні втрати обох сторін у битві за Дніпро, як і в Сталінградській битві, сягають двох мільйонів чоловік (від 1,200,000 до 1,500,000 загиблих, поранених і полонених з радянського боку; від 400,000 до 600,000 — з боку противника). Втрати румунських військ невідомі, але скоріш за все також були значними. Такі величезні втрати пов'язані з тривалістю і розмахом воєнних дій, а також добре підготовленою обороною противника.
Политическая система одно из важнейших понятий в современной теории государства. Вместе с тем этот термин сложен для понимания и научных интерпретаций, так как структурно и функционально весьма многогранен и неоднозначен.Тем не менее в данной статье автор отходит от привычного теоретического подхода к рассмотрению сущности политической системы. Выбрав в качестве анализа конкретную страну Соединенные Штаты Америки, нами была поставлена задача не углубляться в уже достаточно хорошо изученную теоретическую базу политической системы, а на реальном примере продемонстрировать, как она может практически функционировать, давать сбои, меняться, подвергаться влиянию политических элит и вызовов времени, а также трансформироваться с учетом ожиданий общества, его за и актуальных проблем. Таким образом, данная статья посвящена разбору конкретной политической системы (американской) с позиции ее текущих проблем и возможных тенденций развития, сформировавшихся в данном случае, прежде всего, под влиянием расстановки политических сил и «изношенности» сложившейся партийной системы, а также как следствие итогов президентской кампании 2016 года.Полученные результаты исследования приводят автора к формулировке выводов о ключевых сложностях в функционировании американской политической системы и возможных путях ее развития.
В Битві за Дніпро була успішно здійснена взаємодія регулярних військ з червоними партизанами, що діяли на території України та Білорусі. Внаслідок Битви за Дніпро радянські сили відвоювали значну частину України у німців, ліквідували оборону ворога на великій ділянці вздовж Дніпра, форсували його і захопили стратегічні плацдарми на правому березі, роз'єднали болотистим Поліссям німецькі групи армії «Центр» і «Південь». За приблизними підрахунками, загальні втрати обох сторін у битві за Дніпро, як і в Сталінградській битві, сягають двох мільйонів чоловік (від 1,200,000 до 1,500,000 загиблих, поранених і полонених з радянського боку; від 400,000 до 600,000 — з боку противника). Втрати румунських військ невідомі, але скоріш за все також були значними. Такі величезні втрати пов'язані з тривалістю і розмахом воєнних дій, а також добре підготовленою обороною противника.
Политическая система одно из важнейших понятий в современной теории государства. Вместе с тем этот термин сложен для понимания и научных интерпретаций, так как структурно и функционально весьма многогранен и неоднозначен.Тем не менее в данной статье автор отходит от привычного теоретического подхода к рассмотрению сущности политической системы. Выбрав в качестве анализа конкретную страну Соединенные Штаты Америки, нами была поставлена задача не углубляться в уже достаточно хорошо изученную теоретическую базу политической системы, а на реальном примере продемонстрировать, как она может практически функционировать, давать сбои, меняться, подвергаться влиянию политических элит и вызовов времени, а также трансформироваться с учетом ожиданий общества, его за и актуальных проблем. Таким образом, данная статья посвящена разбору конкретной политической системы (американской) с позиции ее текущих проблем и возможных тенденций развития, сформировавшихся в данном случае, прежде всего, под влиянием расстановки политических сил и «изношенности» сложившейся партийной системы, а также как следствие итогов президентской кампании 2016 года.Полученные результаты исследования приводят автора к формулировке выводов о ключевых сложностях в функционировании американской политической системы и возможных путях ее развития.