Укр:План з теми "культурно-освітнє життя на українських землях у другій половині шістнадцятого ст " рус: план "культурно-образовательная жизнь на украинских землях во второй половине шестнадцатого века"
Серед учених немає єдності у тому, які з пам'ятників магдебурзького права застосовували російські міста Речі Посполитої. На думку В. Б. Антоновича, був взятий тільки зовнішній устрій міст і діяли юридичні норми на основі місцевих звичаїв. Професор М. Ф. Владимирський-Будаков був протилежної думки, що в містах діяли чужоземні джерела, а не місцеві звичаї81. А. Ф. Кистяківський визнавав застосування судами ручних книг "Магдебурзьке право", складених польськими юристами, але це право зазнало впливу місцевих звичаїв І поглядів, що діяли поряд з ним і його замінювали. Водночас білоруський вчений Я. Юхо зазначає, що тут відображені місцеве право звичаїв і нові норми, створені при виділенні городян у відособлений стан феодального суспільства — міщан, і, що міста Великого Князівства Литовського управлялися не німецьким, а міським (міщанським) правом Литви82.
Отже, українські міста запозичили нові принципи життя та пристосовували їх до своїх умов і особливостей. Через місцеві традиції структура і функції органів самоврядування в різних містах могли не збігатися, мати відмінності. Загалом організація адміністративної і судової влади за нормами магдебурзького права в містах ставила їх на один рівень з європейськими. Як відзначає А. П. Грицкевич, його отримання українськими містами означало досягнення високого економічного і соціального розвитку, зрівняння з багатьма німецькими і польськими містами83.
Одночасно з магдебурзьким правом міста одержують право мати власний герб. Уперше його зображення зафіксовано на документах міського самоврядування 2 пол. XVI ст. Цей атрибут був присутній на документах міста, чим підкреслювалася його незалежність від княжої або королівської влади, економічний і культурний рівень певного центру.
Із дерев приматам було зручно гати за хижаками. Палиця або камінь служили для добування м‘яса, викопування їстівних рослин, розбиття горіха або мушлі тощо. Першими дерев’яними знаряддями були палиця-копачка та важкий дрючок. Отже, вони стали першими знаряддями праці
Також людиноподібні істоти помітили, що знайдений камінь можна обробити за до ншого каменя, щоб зручніше лежав у руці. Оброблений камінь назвали рубилом. Ще одним досягненням майбутньої людини стало вміння користуватися вогнем і зберігати його. Це відбулося приблизно 400 тис. років тому. Вогонь був і джерелом світла, і засобом для відлякування хижаків. Згодом на ньому почали готувати їжу. Пізніше людина навчилася і добувати вогонь.
Відповідь:
Серед учених немає єдності у тому, які з пам'ятників магдебурзького права застосовували російські міста Речі Посполитої. На думку В. Б. Антоновича, був взятий тільки зовнішній устрій міст і діяли юридичні норми на основі місцевих звичаїв. Професор М. Ф. Владимирський-Будаков був протилежної думки, що в містах діяли чужоземні джерела, а не місцеві звичаї81. А. Ф. Кистяківський визнавав застосування судами ручних книг "Магдебурзьке право", складених польськими юристами, але це право зазнало впливу місцевих звичаїв І поглядів, що діяли поряд з ним і його замінювали. Водночас білоруський вчений Я. Юхо зазначає, що тут відображені місцеве право звичаїв і нові норми, створені при виділенні городян у відособлений стан феодального суспільства — міщан, і, що міста Великого Князівства Литовського управлялися не німецьким, а міським (міщанським) правом Литви82.
Отже, українські міста запозичили нові принципи життя та пристосовували їх до своїх умов і особливостей. Через місцеві традиції структура і функції органів самоврядування в різних містах могли не збігатися, мати відмінності. Загалом організація адміністративної і судової влади за нормами магдебурзького права в містах ставила їх на один рівень з європейськими. Як відзначає А. П. Грицкевич, його отримання українськими містами означало досягнення високого економічного і соціального розвитку, зрівняння з багатьма німецькими і польськими містами83.
Одночасно з магдебурзьким правом міста одержують право мати власний герб. Уперше його зображення зафіксовано на документах міського самоврядування 2 пол. XVI ст. Цей атрибут був присутній на документах міста, чим підкреслювалася його незалежність від княжої або королівської влади, економічний і культурний рівень певного центру.
Пояснення:
1)
Объяснение:
Із дерев приматам було зручно гати за хижаками. Палиця або камінь служили для добування м‘яса, викопування їстівних рослин, розбиття горіха або мушлі тощо. Першими дерев’яними знаряддями були палиця-копачка та важкий дрючок. Отже, вони стали першими знаряддями праці
Також людиноподібні істоти помітили, що знайдений камінь можна обробити за до ншого каменя, щоб зручніше лежав у руці. Оброблений камінь назвали рубилом. Ще одним досягненням майбутньої людини стало вміння користуватися вогнем і зберігати його. Це відбулося приблизно 400 тис. років тому. Вогонь був і джерелом світла, і засобом для відлякування хижаків. Згодом на ньому почали готувати їжу. Пізніше людина навчилася і добувати вогонь.