Український національний рух в період першої російської буржуазно-демократичної революції виступав:
а) за скасування будь-яких національних привілеїв та встановити рівноправність народів у Російській імперії; забезпечити вільний розвиток української мови та культури; запровадити навчання рідною мовою та користуватися українською мовою під судових засідань та в державних установах;
б) за скасування будь-яких національних привілеїв та встановити рівноправність народів у Російській імперії;
в) забезпечити вільний розвиток української мови та культури;
г) запровадити навчання рідною мовою та користуватися українською мовою під судових засідань та в державних установах.
В 1634 г. был издан первый печатный русский букварь Василия Бурцева, в 1648 г. - «Грамматика» Мелетия Смотрицкого. В 1679 г. появляется новая печатная азбука.
В 1665 г. при Заиконо монастыре в Москве была открыта школа, готовившая подьячих для государственных учреждений, в 1680 г. - школа при Печатном дворе.
В 1687 г. по инициативе Сильвестра Медведева создается Славяно-греко-латинское училище (с 1701 г. - академия), которое стало первым высшим учебным заведением России. Рас грамотности в посадской среде всячески поощрялось правительством. В Москву стали приглашать ученых и монахов для преподавания как светских, так и духовных наук.
В 17-м в. появляются новые литературные жанры. Создаются сатирические бытовые повести: «Повесть о Ерше Ершовиче», «Повесть о Шемякином Суде», в которых критикуются земельные порядки. Распутство и греховное бытие монахов Калязинского монастыря высмеивается в повести «Капязинская челобитная».
Во второй половине 17-го в. появляются первые портретные изображения с элементами реального сходства. Зарождается светская портретная живопись.
Существенные изменения произошли в архитектуре и градостроении. Помимо создания шедевров деревянного зодчества, культовых построек в Коломенском и на русском Севере, значительно увеличивается количество зданий, возводимых из камня.
Русские умельцы осваивают науку и технику. Для них характерны обширные теоретические познания. Доказательством этому служит созданный в 1621 г. «Устав ратных, пушечных и других дел» Анисия Михайлова, в котором изложены знания по математике, физике и химии.
Активно развивается географическая наука. В 1643-1653 гг. состоялись экспедиции В. Пояркова, С. Дежнева и Е. Хабарова по освоению новых территорий.
Объяснение:
Поступове захоплення Закарпаття Угорським королівством розпочалося в 30-х pp. XI ст., коли до його складу було включено північну частину краю. У XII ст. така ж доля спіткала весь край (нетривалий час Закарпаття було під контролем галицько-волинських князів). Від цього часу правителі Угорщини почали титулуватися "князями русинів".
Закарпаття у складі Угорського королівства поділялося на адміністративно- територіальні одиниці – комітати (жупи), які очолювали ішпани (жупани) – намісники, яких призначав король.
Король щедро роздавав землі краю угорським дворянам, католицьким храмам і русинській знаті, яка мадяризувалася (переймала угорську мову, культуру і переходила в католицтво). Угорці-землевласники переселяли в новопридбані маєтки угорських селян, а русинів витісняли в гірські райони з неродючими ґрунтами. Місцеве населення було закріпачено, позбавлено будь-яких прав і свобод.
Незадоволені існуючими порядками, селяни-русини неодноразово піднімали повстання, зокрема у 1315 та 1320 pp. на Закарпатті повстання проти угорської влади. Селяни і міщани краю разом з угорцями брали участь у повстанні 1514 р., очолюваному Дьєрдем Дожем. Проте всі виступи були жорстоко придушені.