* Северная точка — мыс Флигели, Земля Франца-Иосифа, Архангельская область (81.843056, 59.239444 (Мыс Флигели) 81°50′35″ с. ш. 59°14′22″ в. д. / 81.843056° с. ш. 59.239444° в. д. (G) (O))
* Южная точка — не именованная на картах точка с высотой свыше 3500 м расположена в 2,2 км к востоку от горы Рагдан и к юго-западу от гор Несен (3,7 км) и Базардюзю (7,3 км) , Дагестан (41.220556, 47.857778 (Рагдан) 41°13′14″ с. ш. 47°51′28″ в. д. / 41.220556° с. ш. 47.857778° в. д. (G) (O))[1]
* Западная точка — Нармельн, Балтийская коса, Калининградская область (54.4625, 19.638611 (Нармельн) 54°27′45″ с. ш. 19°38′19″ в. д. / 54.4625° с. ш. 19.638611° в. д. (G) (O))
* Восточная точка — остров Ратманова, Чукотский автономный округ (65.783333, -169.016667 (Остров Ратманова) 65°47′ с. ш. 169°01′ з. д. / 65.783333° с. ш. 169.016667° з. д. (G) (O))
Основная континентальная территория
* Северная точка — мыс Челюскин, Красноярский край (77°43’N)
* Южная точка — не именованная на картах точка с высотой свыше 3500 м расположена в 2,2 км к востоку от горы Рагдан и к юго-западу от гор Несен (3,7 км) и Базардюзю (7,3 км) , Дагестан (41°13’N)
* Западная точка — берег реки Педья, Псковская область (27°19’E)
* Восточная точка — мыс Дежнёва, Чукотский автономный округ (169°40’W)
Города
* Северный — Певек, Чукотский автономный округ (69°42′N)
* Южный — Дербент, Дагестан (42°04′N)
* Западный — Балтийск, Калининградская область (19°55′E)
* Восточный — Анадырь, Чукотский автономный округ (177°30′E)
Постоянные поселения
* Северное — Диксон, Красноярский край (73°30′N)
* Южное — Куруш, Дагестан (41°16′N)
* Западное — Балтийск, Калининградская область (19°55′E)
* Восточное — Уэлен, Чукотский автономный округ (169°48′W)
* Северная точка — мыс Флигели, Земля Франца-Иосифа, Архангельская область (81.843056, 59.239444 (Мыс Флигели) 81°50′35″ с. ш. 59°14′22″ в. д. / 81.843056° с. ш. 59.239444° в. д. (G) (O))
* Южная точка — не именованная на картах точка с высотой свыше 3500 м расположена в 2,2 км к востоку от горы Рагдан и к юго-западу от гор Несен (3,7 км) и Базардюзю (7,3 км) , Дагестан (41.220556, 47.857778 (Рагдан) 41°13′14″ с. ш. 47°51′28″ в. д. / 41.220556° с. ш. 47.857778° в. д. (G) (O))[1]
* Западная точка — Нармельн, Балтийская коса, Калининградская область (54.4625, 19.638611 (Нармельн) 54°27′45″ с. ш. 19°38′19″ в. д. / 54.4625° с. ш. 19.638611° в. д. (G) (O))
* Восточная точка — остров Ратманова, Чукотский автономный округ (65.783333, -169.016667 (Остров Ратманова) 65°47′ с. ш. 169°01′ з. д. / 65.783333° с. ш. 169.016667° з. д. (G) (O))
Основная континентальная территория
* Северная точка — мыс Челюскин, Красноярский край (77°43’N)
* Южная точка — не именованная на картах точка с высотой свыше 3500 м расположена в 2,2 км к востоку от горы Рагдан и к юго-западу от гор Несен (3,7 км) и Базардюзю (7,3 км) , Дагестан (41°13’N)
* Западная точка — берег реки Педья, Псковская область (27°19’E)
* Восточная точка — мыс Дежнёва, Чукотский автономный округ (169°40’W)
Города
* Северный — Певек, Чукотский автономный округ (69°42′N)
* Южный — Дербент, Дагестан (42°04′N)
* Западный — Балтийск, Калининградская область (19°55′E)
* Восточный — Анадырь, Чукотский автономный округ (177°30′E)
Постоянные поселения
* Северное — Диксон, Красноярский край (73°30′N)
* Южное — Куруш, Дагестан (41°16′N)
* Западное — Балтийск, Калининградская область (19°55′E)
* Восточное — Уэлен, Чукотский автономный округ (169°48′W)
* Низшая точка: уровень Каспийского моря: −28 м.
* Высочайшая точка: гора Эльбрус: 5642 м.
Объяснение:
У самій Січі жили винятково неодружені козаки, що називали себе, на відміну від одружених, лицарями
й товаришами. Тут частина з них розміщалася по тридцятьох восьми куренях, в самій Січі, а частина поза
нею, по власних будинках; згідно із цим, частина харчувалася військовим столом, частина власним , але
в загальному життя тих й інших була однакова.
Повсякденне життя запорізьких козаків на Січі складалось в такий б.Козаки піднімалися на ноги
зі сходом сонця, одразу ж вмивалися холодною річковою водою, потім молилися богові й після молитви,
через деякий час,сідали за стіл до гарячого сніданку. Час від сніданку до обіду козаки проводили
по-різному: хто об'їжджав коня, хто оглядав зброю, хто вправлявся в стрілянині, хто лагодив плаття, а
хто просто лежав на боці,попихкував з люльки-носогрійки, розповідав про власні подвиги на війні, слухав
розповіді інших і викладав плани нових походів. Рівно в 12 годин курінний кухар ударяв у казан, і тоді,
по звуці казана, кожен козак поспішав у свій курінь до обіду. Обід приготовлявся в кожному курені
особливим кухарем, або поваром , і його помічниками, невеликими хлопцями, на обов'язку яких лежало
приносити воду в курінь і тримати в чистоті казани й посуд: «посуд — казани, ложки, корита дуже
чисто держут і чистіше, як себе, а тим паче одягу» . Їжа готувалася в великих мідних або чавунних
казанах, що навішувались за до залізних гачків на кабице в сінях кожного куреня, і варилася
три рази в день на все наявне число козаків куреня, за що платилося кухарю по
два рубля й п'ять копійок з кожного козака в рік, тобто 9 рублів й 50 копійок при
150 чоловіках середнього числа козаків у кожному курені.
Увечері, по заходу сонця, козаки знову збиралися в курені; тут вони вечеряли
гарячою вечерею; після вечері одні та ж година молилися богові й потім лягали
спати, узимку в куренях,улітку й у куренях, і на відкритому повітрі; інші
збиралися в невеликі купки й по-своєму веселилися: грали на кобзах, скрипках,
ваганах, лірах, басах, цимбалах, козах, свистіли на сопілках, свистунах,- одним
словом,на чому потрапило, на тім і грали, і відразу танцювали. З всіх музичних
інструментів найбільш улюбленим і тому найпоширенішим інструментом у
запорізьких козаків, була, без сумніву, кобза.