Междоусобная война в Московской Руси (1425—1453) — война за великое княжение между потомками Дмитрия Донского, князем Московским Василием II Васильевичем и его дядей, князем звенигородским и галичским, Юрием Дмитриевичем и его сыновьями Василием и Дмитрием Шемякой в 1425—1453 годах.
Святополк Изяславич
Князь полоцкий 1069 — 1071
Предшественник Мстислав Изяславич
Преемник Всеслав Брячиславич Вещий
Князь новгородский 1078 — 1088
Основными причинами войны были: усиление противоречий среди русских князей в связи с выбором путей и форм централизации государства в обстановке татарских набегов и литовской экспансии; политическое и экономическое сплочение княжеств. ... Последняя междоусобная война на Руси и одна из последних в Европе
Объяснение:
ответы не на все вопросы. Всё что могла ответила. ответы не папорядку
Реформи Петра I — перетворення у державному та громадському житті, здійснені у період правління у Московському царствіПетра I.
Петро I «Великий».
Всю державну діяльність Петра I умовно можна розділити на два періоди: 1696—1715 й 1715—1725 роки.
Особливістю першого етапу були поспіх і не завжди продуманий характер, що пояснювалось веденням Північної війни. Реформи були спрямовані, перед усім, на збирання коштів для ведення війни, проводились насильницькими методами і, часто, не призводили до бажаного результату. Окрім державних реформ на першому етапі проводились широкі реформи з метою модернізації укладу життя.
У другому періоді реформи були більш планомірними.
Низка істориків: Василь Ключевський, Михайло Покровський, Микола Рожков та інші, — вказували, що реформи Петра I не були чимось принципово новим, а були лише продовженням тих перетворень, які здійснювались упродовж XVII століття [1]. Низка проектів та пропозицій реформ, схожих на реформи Петра I, існувала ще в середині XVII століття, складена боярами Б. Морозовим, М. Романовим та Матвєєвим — найближчими радниками царя Олексія I. Двома десятиліттями по тому, у правління царівни Софії, видатний державний вельможа (і фаворит Софії) князь Василь Голіцин розробив проект реформ, який багато в чому збігався з петровськими [2]. Реформи Голіцина, зокрема, передбачали: 1) розвиток промисловості й торгівлі; 2) введення подушного податку; 3) введення рекрутського набору й регулярної армії; 4) регулярні поїздки дворян за кордон [3].
Междоусобная война в Московской Руси (1425—1453) — война за великое княжение между потомками Дмитрия Донского, князем Московским Василием II Васильевичем и его дядей, князем звенигородским и галичским, Юрием Дмитриевичем и его сыновьями Василием и Дмитрием Шемякой в 1425—1453 годах.
Святополк Изяславич
Князь полоцкий 1069 — 1071
Предшественник Мстислав Изяславич
Преемник Всеслав Брячиславич Вещий
Князь новгородский 1078 — 1088
Основными причинами войны были: усиление противоречий среди русских князей в связи с выбором путей и форм централизации государства в обстановке татарских набегов и литовской экспансии; политическое и экономическое сплочение княжеств. ... Последняя междоусобная война на Руси и одна из последних в Европе
Объяснение:
ответы не на все вопросы. Всё что могла ответила. ответы не папорядку
Объяснение:
Реформи Петра I
Реформи Петра I — перетворення у державному та громадському житті, здійснені у період правління у Московському царствіПетра I.
Петро I «Великий».
Всю державну діяльність Петра I умовно можна розділити на два періоди: 1696—1715 й 1715—1725 роки.
Особливістю першого етапу були поспіх і не завжди продуманий характер, що пояснювалось веденням Північної війни. Реформи були спрямовані, перед усім, на збирання коштів для ведення війни, проводились насильницькими методами і, часто, не призводили до бажаного результату. Окрім державних реформ на першому етапі проводились широкі реформи з метою модернізації укладу життя.
У другому періоді реформи були більш планомірними.
Низка істориків: Василь Ключевський, Михайло Покровський, Микола Рожков та інші, — вказували, що реформи Петра I не були чимось принципово новим, а були лише продовженням тих перетворень, які здійснювались упродовж XVII століття [1]. Низка проектів та пропозицій реформ, схожих на реформи Петра I, існувала ще в середині XVII століття, складена боярами Б. Морозовим, М. Романовим та Матвєєвим — найближчими радниками царя Олексія I. Двома десятиліттями по тому, у правління царівни Софії, видатний державний вельможа (і фаворит Софії) князь Василь Голіцин розробив проект реформ, який багато в чому збігався з петровськими [2]. Реформи Голіцина, зокрема, передбачали: 1) розвиток промисловості й торгівлі; 2) введення подушного податку; 3) введення рекрутського набору й регулярної армії; 4) регулярні поїздки дворян за кордон [3].