Починаючи з ХV ст. територія майбутньої Херсонщини знаходилася під владою Османської імперії та Кримського ханства, частина земель у XVII – XVIII ст. входила до складу Кам’янської та Олешківської Січей. На хвилі національного опору початку 18 ст. січове товариство обрало Кошовим отаманом Гордієнка, козака Платнирівського куреня. Кость Гордієнко – випускник Київської духовної академії, як один зі складачів однієї з перших в історії людства демократичної Конституції («Конституції України Гетьмана Пилипа Орлика»). – останній уславлений кошовий отаман. На території Кам’янської Запорозької Січі (біля сучасного села Республіканець Бериславського району Херсонської області) на січовому цвинтарі до нашого часу збереглися могила Костя Гордієнка, і хрест на могилі. Курган з похованням отамана є складовою частиною пам’ятки національного значення «Кам’янська Запорозька Січ». Після російсько-турецьких війн (ХVIII ст.) на звільнені землі почали переселятися селяни із Київської, Полтавської, Нижегородської та інших губерній, що сприяло розвиткові у посушливих степах землеробства і скотарства. У 1796 році вся територія краю увійшла до складу новоствореної Новоросійської губернії. На початку XIX ст. правобережну частину її включено до складу Миколаївської губернії, а лівобережну – до Таврійської. У 1803 році створено Херсонську губернію і повіт із центром у Херсоні. Херсону судилося стати центром суднобудування для Чорноморського флоту. Важливі тодішні промисли – витоплювання сала і торгівля вовною.
У 1919 році Херсонську губернію розділили на Херсонську і Одеську, а у наступному її перейменували на Миколаївську область.
30 березня 1944 року була створена Херсонська область.
Степные кочевники сыграли в истории и культуре человечества не меньшую роль, чем персы, греки и римляне. И роль их в мировой истории была особой, как, впрочем, у каждого этноса. Тюрков можно назвать настоящими варварами, если термин предполагает агрессивный тип поведения, а не отсутствие цивилизованности. Это были варвары, которые по причине войн, переселений, голода, эпидемий, — упорно продвигаются все дальше, прогрессируя или деградируя, объединяясь или снова разделяясь на племена. Они нападают на осёдлые культуры, разрушая города, завоевывают царства, тем самым влияя на мировые миграционные процессы, а затем скрываются неизвестно куда, оставляя в качестве следов бесчисленные курганы своих захоронений. Это — прекрасные всадники, составляющие одно целое со своими лошадями, которые были одними из лучших лошадей в мире, причем сами всадники будто бы родились на коне и никогда не спускались на землю. Они первыми научились седлать и запрягать лошадей, они изобрели седло и упряжь, они — искусные лучники, и их стрелы летят дальше всех и разят сильнее всех. Именно тюрки являются создателями конной культуры, звериного стиля, плавки железа, земледелия в рамках аридного климата и т.д. Консолидация тюркских племён в середине первого тысячелетия привела к созданию империи, которая изменила геополитическую конфигурацию Евразии и оказала существенное влияние на международные процессы и развитие торговли. Тюркская империя смогла объединить племена и рода, внедрив их в рамки государственного аппарата, создав налоговую систему, обязательную военную службу и огромную кочевую армию с тактикой, стратегией, чёткой дисциплиной, и передовым и самым мощным на тот момент вооружением и кавалерией. Несмотря на распад Тюркского каганата, тюркская эра в Евразии продолжилась в существовании государств, которые сохранили тип кочевой государственности, продолжили диалог оседло-кочевых цивилизаций Евразии, оказали влияние на формирование казахской государственности. Так что отвечая на вопрос: Тюркская империя сыграла огромную роль в формировании и развитии тюркского мира? Можно со всей уверенностью сказать – ДА.
Починаючи з ХV ст. територія майбутньої Херсонщини знаходилася під владою Османської імперії та Кримського ханства, частина земель у XVII – XVIII ст. входила до складу Кам’янської та Олешківської Січей. На хвилі національного опору початку 18 ст. січове товариство обрало Кошовим отаманом Гордієнка, козака Платнирівського куреня. Кость Гордієнко – випускник Київської духовної академії, як один зі складачів однієї з перших в історії людства демократичної Конституції («Конституції України Гетьмана Пилипа Орлика»). – останній уславлений кошовий отаман. На території Кам’янської Запорозької Січі (біля сучасного села Республіканець Бериславського району Херсонської області) на січовому цвинтарі до нашого часу збереглися могила Костя Гордієнка, і хрест на могилі. Курган з похованням отамана є складовою частиною пам’ятки національного значення «Кам’янська Запорозька Січ». Після російсько-турецьких війн (ХVIII ст.) на звільнені землі почали переселятися селяни із Київської, Полтавської, Нижегородської та інших губерній, що сприяло розвиткові у посушливих степах землеробства і скотарства. У 1796 році вся територія краю увійшла до складу новоствореної Новоросійської губернії. На початку XIX ст. правобережну частину її включено до складу Миколаївської губернії, а лівобережну – до Таврійської. У 1803 році створено Херсонську губернію і повіт із центром у Херсоні. Херсону судилося стати центром суднобудування для Чорноморського флоту. Важливі тодішні промисли – витоплювання сала і торгівля вовною.
У 1919 році Херсонську губернію розділили на Херсонську і Одеську, а у наступному її перейменували на Миколаївську область.
30 березня 1944 року була створена Херсонська область.
Объяснение:
Степные кочевники сыграли в истории и культуре человечества не меньшую роль, чем персы, греки и римляне. И роль их в мировой истории была особой, как, впрочем, у каждого этноса. Тюрков можно назвать настоящими варварами, если термин предполагает агрессивный тип поведения, а не отсутствие цивилизованности. Это были варвары, которые по причине войн, переселений, голода, эпидемий, — упорно продвигаются все дальше, прогрессируя или деградируя, объединяясь или снова разделяясь на племена. Они нападают на осёдлые культуры, разрушая города, завоевывают царства, тем самым влияя на мировые миграционные процессы, а затем скрываются неизвестно куда, оставляя в качестве следов бесчисленные курганы своих захоронений. Это — прекрасные всадники, составляющие одно целое со своими лошадями, которые были одними из лучших лошадей в мире, причем сами всадники будто бы родились на коне и никогда не спускались на землю. Они первыми научились седлать и запрягать лошадей, они изобрели седло и упряжь, они — искусные лучники, и их стрелы летят дальше всех и разят сильнее всех. Именно тюрки являются создателями конной культуры, звериного стиля, плавки железа, земледелия в рамках аридного климата и т.д. Консолидация тюркских племён в середине первого тысячелетия привела к созданию империи, которая изменила геополитическую конфигурацию Евразии и оказала существенное влияние на международные процессы и развитие торговли. Тюркская империя смогла объединить племена и рода, внедрив их в рамки государственного аппарата, создав налоговую систему, обязательную военную службу и огромную кочевую армию с тактикой, стратегией, чёткой дисциплиной, и передовым и самым мощным на тот момент вооружением и кавалерией. Несмотря на распад Тюркского каганата, тюркская эра в Евразии продолжилась в существовании государств, которые сохранили тип кочевой государственности, продолжили диалог оседло-кочевых цивилизаций Евразии, оказали влияние на формирование казахской государственности. Так что отвечая на вопрос: Тюркская империя сыграла огромную роль в формировании и развитии тюркского мира? Можно со всей уверенностью сказать – ДА.
Объяснение: