Установіть відповідність між іменем литовського князя та його політикою щодо руських
земель
1. Ягайло А) політика централізації Литви, початок скасування удільних князівств
2. Вітовт Б) ведення боротьби проти Галицько-Волинської держави
3. Свидригайло В) протидія зближенню з Польщею, утворення Великого князівства
Руського
4. Казимир Г) часткові поступки руській шляхті, тимчасове відновлення удільних
князівств
Д) курс на об’єднання з Польщею, укладення Кревської унії, передача
частини Західного Поділля Польщі.
5. Установіть хронологічну послідовність подій
А) початок правління Ярослава Осмомисла в Галицькому князівстві
Б) створення Галицько-Волинської держави
В) захоплення Романом Мстиславичем Києва
Г) об’єднання Галицького князівства Володимирком Володаровичем
6. Ознайомтесь з текстом джерела й дайте відповідь на запитання.
«Прибули Святополк (Ізяславич), і Володимир (Всеволодович), і Давид Ігорович, і Василько
Ростиславович, і Давид Святославович, і брат його Олег і зібралися (в городі) Любечі, щоб
уладнати мир. І говорили вони один одному, кажучи: «Пощо ми губимо Руську землю, самі проти
себе зваду маючи? А половці землю нашу розносять і раді є, що межи нами війна донині. Відтепер
з’єднаємося в одне серце і обережемо Руську землю. Кожен хай держить отчину свою…»
Укажіть, у якому році відбулася описана в уривку подія.
Достатній рівень
7. 1.Назвіть східнослов’янські союзи племен, які проживали на теренах сучасної України.
2. Які чинники сприяли утворенню держави у східних слов’ян?
3. Як складалися відносини східнослов’янських племен із сусідами?
Високий рівень
8*. Дайте розгорнуту відповідь на запитання, скориставшись планом.
У чому полягали особливості суспільного устрою Київської Русі в ІХ – Х ст?
1) Визначте, яким був політичний устрій держави в цей період.
2) Назвіть основні версти населення.
3) Укажіть, які зміни відбулися в суспільному устрої Київської Русі порівняно з попереднім періодом РЕБЯТ МОГУ СКИНУТЬ СРАЗУ ТОЛЬКО ОТВЕТЬТЕ
Видный советский государственный деятель, возглавлявший в годы Великой Отечественной войны Центральный штаб партизанского движения при Ставке Верховного Главнокомандования, П.К. Пономаренко в 1982 году утверждал, что «в мирное время во всенародной борьбы в тылу врага в случае возникновения войны практически не разрабатывались… не существовало никаких инструкций и наставлений по этим во Не уделялось должного внимания материально-технической подготовке к подпольной и партизанской борьбе… В военных академиях, школах и курсах во партизанской войны и её тактики не уделялось должного внимания…»1. Это утверждение столь осведомлённого в данной области руководителя объясняется тем, что три с лишним десятилетия назад во организации партизанской борьбы были засекречены и стали достоянием гласности относительно недавно. Но подготовка к ней в нашей стране не была секретом для противника. Например, 14 сентября 1941 года в указаниях разведывательного отдела тылового района немецкой группы армий «Север» о мероприятиях по борьбе с советскими партизанами отмечалось: «Партизанская организация не является импровизацией войны. Уже многие годы советская военная литература издавала книги и статьи о значении и организации партизанского движения. Русские уже давно настроились, по крайней мере с идейной стороны, на партизанскую борьбу»