1. важливим напрямком зовнішньої політики данила галицького були відносини з монгольськими володарями. князь мав намір об'єднати зусилля західних держав у боротьбі з ордою. проте перша спроба спільного антимонгольського виступу не була вдалою. отож данило був змушений поїхати на переговори до хана батия. хан прийняв князя з почестями, але сучасники розуміли, що ця поїздка означала визнання залежності від орди. втім, данило не відмовився від пошуків союзників для боротьби з ординцями. нову спробу організації антимонгольського союзу він здійснив у 1254—1255 pp. тоді війська данила, його брата василька й сина лева здобули міста, що піддалися монголам — болохівські міста в районі річок случ і тетерів. однак після приходу 1258 р. величезного війська бурундая данило й василько були змушені розібрати укріплення найбільших міст (львів, луцьк, крем'янець тощо). лише столичний холм не скорився і зберіг свої фортифікації.
Единое русское государство возникло одновременно со сбросом монгольского ига. Монгольское нашествие не отделило Русь от Европы, напротив, Куликовская битва была победой европейской военной технологии над Азией. Среди стран, имевших выход к Балтийскому морю, Русь значительно превосходила остальных в выпуске щитов, пластинчатых доспехов, шпор и высоких остроконечных шлемов. Есть свидетельства в пользу того, что русские бригандины, шлемы, кожаные оплечья и щиты экспортировались в Скандинавию, Польшу, Венгрию и на земли Тевтонского ордена. В значительной степени русский экспорт определял единообразие в экипировке стран балтийского региона. Аналогичное единообразие наблюдалось и в плане осадных катапульт, арбалетов и пушек, а также в принципах постройки каменных укреплений.
