Узагальніть, про що йдеться в поданих фрагментах джерел, і з’ясуйте, коли відбулися згадані події. визначте місце кожної події в перебігові руїни. a.«турецькі клейноди, котрі вдруге турецький султан при на гетьманство українсь ке, тепер після піддання його з військом прислані московському цареві і
публічно та демонстративно на очах на роду тріумфально були віддані в столиці: золота булава велика, обсаджена дорогоцінним камінням; друга булава , дорогоцінним камінням обсаджена, майстерно зроблена; дві червоних корогви; два волосяних бунчуки; п’ять турецьких листів несли в руках, на сажень
золотими літерами пописаних і дуже велику печатку турець кого султана квадратну, при котрій висів і золотий шнур». б. «брюховецький, маючи при собі чимало запорожців, невтомно турбувався про чорну раду. він навіть до царської величності написав і просив дозволу зібрати її. він був певен, що коли
вона збереться, то запорожці піднімуть бунт, заб’ють сомка і васюту, а його силою оберуть на гетьмана. так воно опісля й сталося. коли окольничий князь гагін та стольник кирило йосипович хлопов на виконання царського указу рушили на ніжин, маючи намір провести вибори нового гетьмана, тоді
брюховецький з гадяча і собі поспішив до них у батурин і там, доволі довго розмовляючи з ними, настроїв їх прихильно до себе. а водночас він розіслав своїх запорожців у всі міста україни і порадив всьому поспільству збиратися в ніжин» (з літопису григорія грабянки). в. «турецький бажаючи сором лиця
свого безчесного втолити, ще більші свої турецькі й татарські сили зібрав і послав з поганим візиром своїм, на ім’я мустафа, і з багатьма пашами під чигирин здобувати його. ті бусурманські сили, руїна – назва, вживана в історичній літературі для кінця 50–70-х років 17 ст. – періоду громадянських
воєн, вторгнень іноземців в україну, її поділу між московією, річчю посполитою, туреччиною, розколу гетьманщини, спустошення правобережної україни прийшовши місяця липня числа 8 до чигирина, намагалися взяти його різними приступами, страшною вогняною стрільбою, гранатами, підкопами й
усякими наговорами, протягом довгого часу силкуючись злий намір свій виконати, але велику загибель собі там знайшли». (з київського «синопсиса»). г. «виговський об’єднався з польським та татарським щонайдобірнішим воїнством і вирушив пушкаря на полтаву, оскільки його посланці ніяк не могли
полковника підкорити, а разом з воїнством і сам задумав піти, сподіваючись, що приводом до походу може служити неприязнь полковника та його ворожість до дій гетьмана… спішно привів (татар) своїм на підмогу, вони перетяли дорогу, що вела на полтаву, і стали на перехваті. а пушкарів загін,
перелякавшися татар, був розбитий виговським. у цій січі, рубаючись разом зі своїми воїнами, загинув і пушкар. а його воїнство, забачивши смерть свого начальника, вкрай переполошилось і кинулось втікати…». (з літопису григорія грабянки). д. «а дорошенко після перемоги над ханенком рушив, уже без
перешкод, з усім козацьким та ординським військом від ладижина під кам’янець. прибувши туди, туркам добувати кам’янець, який, бувши уфундований від природи божою силою, здававсь у людських очах геть-но нездобутним. але що бог захоче, те й зробить, бо той твердий град, не так від сили й ворожої
зброї, як від нужди й міц ного , було в суботу 17 серпня добуто і захоплено під турецьку ». (з літопису самійла величка»).
1199 р. – об’єднання Галицького і Волинського князівств під владою волинського князя Романа Мстиславовича.
1205 р. – загибель Романа Мстиславовича на території Польщі, початок тимчасового розпаду Галицько-Волинського князівства.
1238 р. – перемога в битві Данила Галицького над Тевтонським орденом та звільнення Дорогочина.
1238 р. – остаточне об`єднання Галицького та Волинського князівств під владою Данила Галицького.
1239 р. – почалося вторгнення на українські землі величезних монгольських сил на чолі з ханом Батиєм.
1240 р. – захоплення монголо-татарами Києва.
1241 р. – похід монголо-татар на Волинь.
1242 р. – повернення монголо-татар з Центральної Європи у Поволжя та заснування ними Золотої Орди.
1245 р. – в битві під Ярославом Данило розбив угорсько-польські війська.
1253 р. – коронація Данила Галицького в Дорогочині короною, яку надіслав Папа Римський Інокентія IV.
1256 р. – заснування Данилом Галицьким Львова.
1303 р. – утворення в окремої Галицької православної церковної митрополії.
1340 р. – отруєння у Володимирі-Волинському останнього з Галицько-Волинських князів Юрія ІІ Болеслава Тройденовича.
1340 р. – перший невдалий похід польського короля Казимира ІІІ на Львів.
1349 р. – захоплення Галичини спільною польсько-угорською армією.
1387 р. – остаточне приєднання Галичини до Польського королівства.
К моменту принятия христианства на Руси уже был собственный алфавит. Принятие христианства дальнейшему развитию письменности, просвещения. Кирилл и Мефодий создали нашу азбуку, они создали глаголический алфавит (глаголицу) , который вскоре был переработан ими с использованием греческого письма – так появилась нынешняя азбука, «кириллица» , которой мы пользуемся до сих пор. О грамотности городского населения свидетельствуют ремесленные изделия, на которых имеются надписи. Огромное количество надписей обнаружено на стенах древних соборов. Об уровне распространения грамотности на Руси свидетельствуют открытые при Ярославе Мудром школы в Киеве, где обучались более трехсот детей. В княжеских теремах Киева получила образование дочь Ярослава Мудрого Анна – одна из первых грамотных женщин, ставшая королевой Франции.
Литература, устное народное творчество.
От домонгольских времен до нас дошли около 150 книг. В то время писали на пергаменте. Пергамент изготовлялся, как правило, из специально выделанной телячьей кожи. Текст начинали писать с большой красной буквы-заставки. Книги часто украшались рисунками, называемыми миниатюрами. Книги стоили дорого, поэтому их тщательно хранили, передавая как часть наследства. Широкое распространение на Руси получила переводная литература как религиозного, так и светского содержания. Среди жанров древнерусской литературы первое место занимает летопись. Другим распространенным жанром древнерусской литературы стали жизнеописания русских святых. Ремесло. Выдающееся развитие в те далекие времена получило ремесло. Известно, что русские кузнецы делали замки, славившиеся в Западной Европе; эти замки состояли из 40 деталей. Большим спросом пользовались самозатачивающиеся ножи. Прославились также ремесленники, занимавшиеся литьем котлов, ювелиры, стеклоделы. С середины 10 века было широко развито производство кирпича, многоцветной керамики, предметов обработки дерева и кожи. Значительное развитие получило производство оружия – кольчуг, колющих мечей, сабель. В 12-13 веках появились арбалеты и граненные стрелы к ним.
Архитектура.
Одно из первых каменных сооружений, возведенное греческими мастерами в конце 10 века – это двадцатипятиглавая церковь в честь Богородицы в Киеве. В середине 11 века при Ярославе Мудром был сооружен Софийский собор (1037). Тогда же были воздвигнуты Золотые ворота в Киеве. Был возведен собор в Чернигове. Принципы строительства храмов были заимствованы из Византии. Отличия в характере архитектуры в основном связаны со строительным материалом, используемом в той или иной земле. Например, в Киеве, Смоленске, Чернигове, Рязани по-прежнему строили из плинфы. В Новгороде наиболее распространенным строительным материалом был известняк. Во Владимиро-Суздальской и Галицко-Волынской Руси основным строительным материалом был камень. К памятникам архитектуры Владимиро-Суздальской Руси относятся Золотые ворота, Успенский и Дмитровский соборы во Владимире.
Живопись и скульптура.
Внутри рама стены украшались фресками и мозаикой. Фреска – это живопись водяными красками по сырой штукатурке. Фресковые изображения сыновей и дочерей Ярослава Мудрого, бытовые сцены с изображением скоморохов, ряженых, охоты и т. п. сохранились в Софии Киевской. Мозаика – изображение или узор, выполненный из кусочков камня, мрамора, керамики, смальты (смальта – специальный стекловидный материал) . Необходимым украшением храмов были иконы. Первые на Руси иконы были написаны греческими мастерами. Самой почитаемой на Руси иконой было изображение Богоматери с младенцем на руках. Эта икона получила название «Владимирской Богоматери» . Иконы того времени были довольно большими по размеру. Широкое развитие получили резьба по дереву и камню. Одним из важнейших итогов развития Киевской Руси и княжеств-государств период раздробленности, их культуры было складывание древнерусской народности. Для нее характерны единый язык, относительное политическое единство,