ІВ 1 ПРАКТИЧНА РОБОТА
Збігнєв Бжезінський, американський державний діяч, зазначав:
«Крах Радянського Союзу викликав колосальний геополітичний струс.
Сполучені Штати опинилися в унікальному становищі — вони стали першою
та єдиною світовою державою. Америка займає провідні позиції в чотирьох
сферах світової влади, які мають вирішальне значення: у військовій сфері
вона має у своєму розпорядженні унікальні глобальні можливості
розгортання; у галузі економіки вона залишається основною рушійною
силою світового розвитку; у технологічному відношенні вона зберігає
абсолютне лідерство в передових галузях науки й техніки; у царині культури,
незважаючи на певну її примітивність, Америка має привабливість, особливо
серед молоді всього світу, — все це забезпечує Сполученим Штатам
політичний вплив, рівного якому не має жодна держава світу. Саме
поєднання всіх цих чинників робить Америку єдиною світовою наддержавою
в повному розумінні цього слова».
1) Чи Ви погоджуєтесь із цими твердженнями?
2) Чи змінилося щось у геополітичній реальності у світі за 10 років з
моменту виходу книжки «Велика шахівниця...» із зазначеною цитатою?
2. ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ
Прочитайте вислови, що стосуються проблем війни та миру і переговорів.
Яка думка Вам найбільш близька? Свою відповідь обґрунтуйте.
Джон Кеннеді: Ми ніколи не будемо вести переговори зі страху і ніколи не
будемо боятися переговорів.
Дуайт Ейзенхауер: Ми доб'ємося миру, навіть якщо для цього нам
доведеться воювати.
Станіслав Єжі Лець: Гарантія миру — закопати сокиру війни разом із
супротивником.
3. ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ
15 лютого 1989 р. завершилася радянська військова інтервенція в Афганістан.
Через неї пройшли 160 тис. українців, 12 тис. з них дістали поранення і
контузії, 3360 — загинули. Голова Українського інституту національної
пам'яті В. В'ятрович заявив з цього приводу: «Пам'ятаємо, але не пишаємося.
Це був один із злочинів комуністичного режиму, який забрав життя тисяч
українців на чужій землі, за чужі ідеї та інтереси. Кожний, хто достойно
пройшов через пекло Афгану, заслуговує на шану. Але згадування про
радянську агресію проти іншої країни, особливо в час, коли жертвою агресії
стала Україна, — не привід для гордощів чи гучних святкувань».
Чи згодні Ви зі словами В. В'ятровича? Що Ви думаєте про участь українців
у бойових діях на території інших держав, у т. ч. в Афганістані?
Миржакып Дулатов (1885-1935)
●выдающийся казахский просветитель, общественно-политический деятель, один из либерально демократических интеллектуалов.
Полит. Деятельность.
1.Дулатов был один из сосздателей проекта программы партии «Алаш», опубликованной в газете «Казах» 21 ноября 1917г.Главная цель программы «алаш» -вхождение казахской автономии на равных правах с другими в состав Р.И.
Провозглашались равенство, неприкосновенность личности, свобода слова, печати, союзов, доступность образования, недопущение передачи земель в частную собственность и пользование ей на равных основаниях и т.п. также он был из организаторов 2.Каркаралинской петиции, направленной в сторону царского правительства
3.он организовал издание газеты «Сереке» в дополнение к газете «Улфат»
Найчастіше протестний рух селянства проявлявся у поданні скарг до державних інстанцій, масових втечах, фізичних розправах з поміщиками чи управителями їх маєтків, проявах колективної непокори тощо. Непосильний кріпосницький гніт, жорстоке поводження поміщиків, свавілля чиновників та адміністраторів – вся ця низка причин зумовлювала численні заворушення, котрі регулярно відбувалися в українському селі протягом усієї першої половини ХIX ст.
Антикріпосницька боротьба селянства характеризувалася широким спектром різноманітних проявів. Найчастіше кріпаки підпалювали поміщицькі садиби, псували реманент, вбивали поміщиків, їхніх управителів чи прикажчиків, відмовлялися виконувати панщину та розпорядження поміщиків, нерідко чинили збройний опір адміністрації маєтків, місцевим урядовцям і навіть урядовим військам. Всі ці форми боротьби проявлялись, як правило, у взаємозв’язку. Так, типовим було, коли, подавши скаргу, кріпаки очікували її розгляду в державних органах не виконували у цей час панщини, а внаслідок вжитих до них властями і поміщиками репресивних заходів вдавалися до відкритих форм опору. Підпали поміщицьких садиб і розправи над поміщиками часто супроводжувалися втечами їх учасників. Рятуючись від жорстокої кари, вони залишали свої оселі і тікали у віддалені та слабо заселені місцевості.
Объяснение: