наприкінці vii ст. єдиної франкської держави фактично не існувало. араби, захопивши піренейський півострів, просувалися далі на захід, у землі франків. боротьбу проти завойовників очолив майордом карл мартелл («молот»; 715-741). він, як і візантійський імператор лев ні ісавр, розумів, що без власної кінноти не зможе зупинити арабів. лише добре озброєний кіннотник, здатний до далеких походів і швидкого пересування, міг стати перепоною загарбникам. але спорядження вершника було дуже дорогим (дорівнювало вартості 18-20 корів), і простий франкський воїн не міг його придбати.
для придбання зброї і коней карл почав відбирати землі у церкви і надавати їх у довічне володіння воїнам за умови несення ними військової служби. селяни, які жили на цих землях, повинні були утримувати своєю працею нових володарів. таку форму володіння землею назвали бенефіцією (від лат. beneficium — благодіяння). зі створенням важкої кінноти було започатковано середньовічне рицарство (від нім. ritter—вершник, кінний воїн).
спираючись на кінне військо, карл мартелл 732 р. розбив арабів під пуатьє. ця битва, як і перемога, здобута за 14 років перед тим під константинополем левом iii ісавром, мала вирішальне значення для долі європейської християнської цивілізації середньовіччя: було зупинено наступ арабо-мусульманського світу на європу.
ю и преследования представителей правительства автономии. С началом Гражданской войны силы, возглавляемые Алаш-Ордой, и силы, шедшие за большевиками и Советами, оказались по разные стороны баррикад. Алашордынцы, ориентируясь на официальные документы РКП(б) о национальном самоопределении, в начале 1920-х годов поверили в возможность его реализации при Советской власти. Однако лидеры казахских автономистов никогда не пользовались доверием Советов, что порою усугублялось внутренними разногласиями в среде самой казахской интеллигенции. Партия большевиков по мере усиления своих позиций перешла к тактике дискредитации альтернативных движений. Уже осенью 1921 года появились сообщения о том, что «обнаружена контрреволюционная организация бывших алашордынцев». Члены партии были уволены с работы в хозяйственных органах и советских учреждениях. В частности, были отстранены от работы признанные лидеры партии А. Бокейханов, А. Байтурсынов, М. Дулатов и др. М. Шокай был вынужден эмигрировать за рубеж.
С укреплением тоталитарного режима постепенно усиливались политические преследования участников партии «Алаш». Преследовались и руководящие работники республики, имевшие собственную позицию в вопросе о темпах и методах социально-экономических преобразований в крае и высказывавшие сомнения в правильности политики центра, грубо попиравшего суверенные права республики в решении хозяйственно-политических и кадровых вопросов, не считавшегося с национальными особенностями и интересами коренного населения. Власть не простила алашор-дынцам нежелание мириться с «абсурдом революции» и претензий на «создание самостоятельной единицы из Киргизии (Казахстана -ред.) с вхождением непосредственно в СССР». Тонкий слой высшей интеллигенции, цвет культуры нации последовательно уничтожался. Таким образом, создаваемая идеологическая база для подавления возможной оппозиции в республике в итоге привела к неисчислимым бедствиям и трагедии казахского народа.
наприкінці vii ст. єдиної франкської держави фактично не існувало. араби, захопивши піренейський півострів, просувалися далі на захід, у землі франків. боротьбу проти завойовників очолив майордом карл мартелл («молот»; 715-741). він, як і візантійський імператор лев ні ісавр, розумів, що без власної кінноти не зможе зупинити арабів. лише добре озброєний кіннотник, здатний до далеких походів і швидкого пересування, міг стати перепоною загарбникам. але спорядження вершника було дуже дорогим (дорівнювало вартості 18-20 корів), і простий франкський воїн не міг його придбати.
для придбання зброї і коней карл почав відбирати землі у церкви і надавати їх у довічне володіння воїнам за умови несення ними військової служби. селяни, які жили на цих землях, повинні були утримувати своєю працею нових володарів. таку форму володіння землею назвали бенефіцією (від лат. beneficium — благодіяння). зі створенням важкої кінноти було започатковано середньовічне рицарство (від нім. ritter—вершник, кінний воїн).
спираючись на кінне військо, карл мартелл 732 р. розбив арабів під пуатьє. ця битва, як і перемога, здобута за 14 років перед тим під константинополем левом iii ісавром, мала вирішальне значення для долі європейської християнської цивілізації середньовіччя: було зупинено наступ арабо-мусульманського світу на європу.
3=Б
Объяснение:
ю и преследования представителей правительства автономии. С началом Гражданской войны силы, возглавляемые Алаш-Ордой, и силы, шедшие за большевиками и Советами, оказались по разные стороны баррикад. Алашордынцы, ориентируясь на официальные документы РКП(б) о национальном самоопределении, в начале 1920-х годов поверили в возможность его реализации при Советской власти. Однако лидеры казахских автономистов никогда не пользовались доверием Советов, что порою усугублялось внутренними разногласиями в среде самой казахской интеллигенции. Партия большевиков по мере усиления своих позиций перешла к тактике дискредитации альтернативных движений. Уже осенью 1921 года появились сообщения о том, что «обнаружена контрреволюционная организация бывших алашордынцев». Члены партии были уволены с работы в хозяйственных органах и советских учреждениях. В частности, были отстранены от работы признанные лидеры партии А. Бокейханов, А. Байтурсынов, М. Дулатов и др. М. Шокай был вынужден эмигрировать за рубеж.
С укреплением тоталитарного режима постепенно усиливались политические преследования участников партии «Алаш». Преследовались и руководящие работники республики, имевшие собственную позицию в вопросе о темпах и методах социально-экономических преобразований в крае и высказывавшие сомнения в правильности политики центра, грубо попиравшего суверенные права республики в решении хозяйственно-политических и кадровых вопросов, не считавшегося с национальными особенностями и интересами коренного населения. Власть не простила алашор-дынцам нежелание мириться с «абсурдом революции» и претензий на «создание самостоятельной единицы из Киргизии (Казахстана -ред.) с вхождением непосредственно в СССР». Тонкий слой высшей интеллигенции, цвет культуры нации последовательно уничтожался. Таким образом, создаваемая идеологическая база для подавления возможной оппозиции в республике в итоге привела к неисчислимым бедствиям и трагедии казахского народа.