3.28-30 июня 2011 года в Астане я сессия Совета министров иностранных дел Организации исламской конференции (ОИК).
4Договор о вечной дружбе между Республикой Казахстан, Кыргызской Республикой и Республикой Узбекистан[1] — международный документ об экономическом единстве и дружбе республик Центральной Азии. Принят 9—10 января 1997 года на саммите в городе Бишкек
5.Индия
Казахстан
Киргизия
КНР
Пакистан
Россия
Таджикистан
Узбекистан
6.Армения (со 2 января 2015 года)
Белоруссия (с 1 января 2015 года)
Казахстан (с 1 января 2015 года)
Киргизия (с 12 августа 2015 года)
Россия (с 1 января 2015 года)
7.В Казахстане функционируют 9 915 предприятий с участием российского капитала
Сенат Російської імперії, Правлячий Сенат — вищий державний орган, створений російським царем Петром I у період утвердження абсолютизму в Росії. Діяв із 1711 як колегіальний надзвичайний орган для законодавчих і управлінських справ. На відміну від органів з такою ж назвою у Швеції і Речі Посполитій російський Сенат не наділявся парламентськими функціями та був законодорадчим органом. На противагу Боярській думі Сенат став бюрократичним органом із призначуваними чиновниками, діловодним апаратом і підвідомчими установами. При Петрі I структура Сенату була простою: 9 членів з обер-секретарями, які особисто присягали імператорові, із них — рекетмейстер, герольдмейстер, обер-фіскал, генерал-ревізор та ін. До 1722 сенаторами були й президенти колегій.
Сенат Російської імперії
Держава
Flag of Russia.svg Російська імперія
Дочірня компанія (організація, установа)
Ministry of Foreign Affairs (Russian Empire)d
Замінений на
Тимчасовий уряд Росії
Замінив
Боярська рада і Верховна таємна рада
Час/дата припинення існування
1917
CMNS: Сенат Російської імперії у Вікісховищі
Будівля Сенату та Синоду в Санкт-Петербурзі
Не раз роль, місце і компетенції Сенату мінялися. Спершу він перейняв обов'язки Розрядного приказу, займався призначенням на військові та штатські посади, реєстрував служилий стан, щоб той не ухилявся від державної служби, приймав апеляції, а указом «О должности Сената» 1718 отримав право на видання власних указів, зокрема в галузі адміністративного права, яким, одначе, користувався недовго. Петро I, отримавши титул імператора 1721, заборонив Сенату видавати від свого імені загальнодержавні закони. За роки правління Катерини I і Петра II політичне значення Сенату впало, він перестав бути органом нагляду за державним апаратом.
3.28-30 июня 2011 года в Астане я сессия Совета министров иностранных дел Организации исламской конференции (ОИК).
4Договор о вечной дружбе между Республикой Казахстан, Кыргызской Республикой и Республикой Узбекистан[1] — международный документ об экономическом единстве и дружбе республик Центральной Азии. Принят 9—10 января 1997 года на саммите в городе Бишкек
5.Индия
Казахстан
Киргизия
КНР
Пакистан
Россия
Таджикистан
Узбекистан
6.Армения (со 2 января 2015 года)
Белоруссия (с 1 января 2015 года)
Казахстан (с 1 января 2015 года)
Киргизия (с 12 августа 2015 года)
Россия (с 1 января 2015 года)
7.В Казахстане функционируют 9 915 предприятий с участием российского капитала
Объяснение:
Сенат Російської імперії, Правлячий Сенат — вищий державний орган, створений російським царем Петром I у період утвердження абсолютизму в Росії. Діяв із 1711 як колегіальний надзвичайний орган для законодавчих і управлінських справ. На відміну від органів з такою ж назвою у Швеції і Речі Посполитій російський Сенат не наділявся парламентськими функціями та був законодорадчим органом. На противагу Боярській думі Сенат став бюрократичним органом із призначуваними чиновниками, діловодним апаратом і підвідомчими установами. При Петрі I структура Сенату була простою: 9 членів з обер-секретарями, які особисто присягали імператорові, із них — рекетмейстер, герольдмейстер, обер-фіскал, генерал-ревізор та ін. До 1722 сенаторами були й президенти колегій.
Сенат Російської імперії
Держава
Flag of Russia.svg Російська імперія
Дочірня компанія (організація, установа)
Ministry of Foreign Affairs (Russian Empire)d
Замінений на
Тимчасовий уряд Росії
Замінив
Боярська рада і Верховна таємна рада
Час/дата припинення існування
1917
CMNS: Сенат Російської імперії у Вікісховищі
Будівля Сенату та Синоду в Санкт-Петербурзі
Не раз роль, місце і компетенції Сенату мінялися. Спершу він перейняв обов'язки Розрядного приказу, займався призначенням на військові та штатські посади, реєстрував служилий стан, щоб той не ухилявся від державної служби, приймав апеляції, а указом «О должности Сената» 1718 отримав право на видання власних указів, зокрема в галузі адміністративного права, яким, одначе, користувався недовго. Петро I, отримавши титул імператора 1721, заборонив Сенату видавати від свого імені загальнодержавні закони. За роки правління Катерини I і Петра II політичне значення Сенату впало, він перестав бути органом нагляду за державним апаратом.