В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География
ghf8
ghf8
24.09.2021 19:28 •  История

В чому була особливість становища духовенства за часів середньовіччя?​

Показать ответ
Ответ:
ehidna666
ehidna666
24.08.2021 14:51

Основним видом господарської діяльності населення України було землеробство.

Українці користувалися трьома видами тяглових знарядь обробітку ґрунту - плугом, ралом, сохою. Традиційний український плуг був досить громіздким (у нього потрібно було запрягати 2-4 пари волів).

Українське селянство застосовувало й ручні знаряддя обробітку ґрунту - мотигу, сапу, заступ.

При обробітку ріллі значну роль віддавали бороні. Іноді нею розпушували ґрунт перед посівом, а після посіву волочили. Здавна відомі ще два основних види знарядь для збирання врожаю - серп і коса. Серпом жали жито, пшеницю, ячмінь. Гречку, горох, овес, просо і зріджені жито та пшеницю косили косами.

Початок жнив (зажинки), як і їх завершення (обжинки), супроводжувалися циклом обрядів, відповідними піснями. Вижатий та скошений хліб згрібали і в'язали в снопи. Згрібали збіжжя дерев'яними граблями. Поставлені вертикально і підсушені протягом кількох діб, снопи потім складалися горизонтально у полукіпки, а іноді в копи. Головним і найдавнішим знаряддям молотьби в українців був ціп, що складався з держака й прив'язаного до нього ремінним шнуром - бичка. За до дерев'яною лопати або совка віяли зерно. Очищене зерно зберігалося в коморах, на горищі хати. Переробка зерна на борошно здійснювалася на вітряних або водяних млинах.

Объяснение:

незнаю точно потомушто ти не сказала чья

0,0(0 оценок)
Ответ:
Shkolaetopolniyad
Shkolaetopolniyad
05.01.2022 18:03

«Ал-Мамун» Н.В. Гоголя

В статье рассматривается образ арабского халифа, представленный в исторической характеристикеН.В. Гоголя из сборника «Арабески» (1835). ОбразАл-Мамуна исследуется системно в контексте концепции ориентализма, в аспекте религиозно-философских императивов писателя, а также в плане циклизации. Рассматриваются причины обращения Гоголя к концептосфере мусульманского Востока и конкретно - к образу седьмого арабского халифа из династии Аббаси-дов. Исследуются источники образа Ал-Мамуна в контексте русского и западноевропейского ориентализма XVIII - первой трети XIX в. Определяется историческое и художественное содержание исследуемого образа.

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: История
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота