Софо́кл (др.-греч. Σοφοκλῆς,) — афинский драматург, трагик.Родился в 495 году до н. э.Место своего рождения, издавна прославленное святынями и алтарями Посейдона, Афины, Евменид, Деметры, Прометея, поэт воспел в трагедии «Эдип в Колоне». Главным его занятием было составление трагедий для афинского театра. Софокл отличался весёлым, общительным характером, не чуждался радостей жизни, как видно из слов некоего Кефала в Платоновом «Государстве» (I, 3). Был близко знаком с историком Геродотом. Умер Софокл на 90-м году жизни, в 405 году до н. э. в городе Афины. Горожане соорудили ему жертвенник и ежегодно чествовали как героя.
Розробки уроків Розробки уроків Підручники Відео Атласи Реферати Книги
НОВА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (СЕРЕДИНА XVII - ПОЧАТОК XX ст.) §43. Гетьманування Юрія Хмельницького Переяславські статті. У жовтні 1659 року в Переяславі в оточенні російських військ під командуванням О. Трубецького козацька старшина знову обрала гетьманом Юрія Хмельницького. Юрія примусили підписати невигідний для України договір, так звані Переяславські статті, за яким:
• російські загони мали право розташовуватися в усіх великих містах України;
• російські воєводи мали право перебувати в Києві, Переяславі, Ніжині, Умані, Брацлаві;
• козакам заборонялося здійснювати походи й вести зовнішню політику без дозволу царя;
• обрання гетьмана, призначення старшин і полковників відтепер могло відбуватися тільки з царського дозволу;
• новообраний гетьман мав присягати на вірність московському цареві;
• козаки були зобов'язані вирушати в похід за наказом царя;
• українська церква підпорядковувалася московському патріархатові (За «Довідником з історії України»).
Юрій Хмельницький (бл. 1641—?)
Молодший син Б. Хмельницького, слабкодуха особа з психічними вадами. Народився на хуторі Суботові, деякий час навчався в Києво-Могилянській колегії. У квітні 1657 року на старшинській раді, скликаній Б. Хмельницьким, 16-річний Юрій був проголошений гетьманом України, а по смерті його батька на козацькій раді в Чигирині козаки підтвердили свій вибір. Та Юрій не тільки не мав хисту до військової та державної справи, а й був слабкою особистістю без чітких переконань, людиною, якою було легко маніпулювати. Це не залишилося непомітним для іноземних загарбників, які стали вміло використовувати його як маріонетку для досягнення своїх політичних цілей. Неодноразово він то підкорявся Московському царству, то повертався в бік Польщі, то ставав васалом Османської імперії. Урешті-решт, це й занапастило Ю. Хмельницького: його вбито за невідомих обставин, і навіть точна дата смерті гетьмана невідома. (За «Довідником з історії України»
Підручники
Відео
Атласи
Реферати
Книги
НОВА ІСТОРІЯ УКРАЇНИ (СЕРЕДИНА XVII - ПОЧАТОК XX ст.)
§43. Гетьманування Юрія Хмельницького
Переяславські статті. У жовтні 1659 року в Переяславі в оточенні російських військ під командуванням О. Трубецького козацька старшина знову обрала гетьманом Юрія Хмельницького. Юрія примусили підписати невигідний для України договір, так звані Переяславські статті, за яким:
• російські загони мали право розташовуватися в усіх великих містах України;
• російські воєводи мали право перебувати в Києві, Переяславі, Ніжині, Умані, Брацлаві;
• козакам заборонялося здійснювати походи й вести зовнішню політику без дозволу царя;
• обрання гетьмана, призначення старшин і полковників відтепер могло відбуватися тільки з царського дозволу;
• новообраний гетьман мав присягати на вірність московському цареві;
• козаки були зобов'язані вирушати в похід за наказом царя;
• українська церква підпорядковувалася московському патріархатові (За «Довідником з історії України»).
Юрій Хмельницький (бл. 1641—?)
Молодший син Б. Хмельницького, слабкодуха особа з психічними вадами. Народився на хуторі Суботові, деякий час навчався в Києво-Могилянській колегії. У квітні 1657 року на старшинській раді, скликаній Б. Хмельницьким, 16-річний Юрій був проголошений гетьманом України, а по смерті його батька на козацькій раді в Чигирині козаки підтвердили свій вибір. Та Юрій не тільки не мав хисту до військової та державної справи, а й був слабкою особистістю без чітких переконань, людиною, якою було легко маніпулювати. Це не залишилося непомітним для іноземних загарбників, які стали вміло використовувати його як маріонетку для досягнення своїх політичних цілей. Неодноразово він то підкорявся Московському царству, то повертався в бік Польщі, то ставав васалом Османської імперії. Урешті-решт, це й занапастило Ю. Хмельницького: його вбито за невідомих обставин, і навіть точна дата смерті гетьмана невідома. (За «Довідником з історії України»