деспотичний режим Каджарської династії, гноблення з боку іноземного капіталу - насамперед англійського та російського. Вплив російської революції 1905 р.
Масові демонстрації в Тегерані, Ширазі, Мешхеді та інших містах. Вимоги: реформ, зокрема скликання меджлісу (парламенту) і прийняття конституції. 5 серпня 1906 р. шах указ про запровадження конституційного режиму. 7 жовтня перший іранський меджліс, прийняв Основний закон (першу частину іранської конституції). Влада шаха обмежувалася, парламент закріпив за собою право затверджувати всі закони та бюджет, концесії (договір передачі в користування), іноземні позики, угоди з іншими державами. Через рік, 7 жовтня 1907 p., шах затвердив доповнення до Основного закону, де проголошувалися рівність громадян перед законом, недоторканність особи та власності, свобода слова, друку тощо. Запроваджувався принцип подіну влади на законодавчу, виконавчу й судову гілки. Шах залишився лише головою виконавчої влади.
В містах з'явилися революційні організації - енджумени. Посилився рух моджахедів - борців за віру і справедливість, з-поміж яких вирізнялася радикально налаштована молодь - федаїни.
почему москва стала центром объединения? объективно примерно равные шансы возглавить процесс объединения земель имели два «молодых» города — москва и тверь. они находились на северо-востоке руси в относительном отдалении от границ с ордой (и от границ с литвой, польшей, ливонией) и потому были защищены от внезапных нападений. москва и тверь стояли на землях, куда после батыева нашествия бежало население владимирских, рязанских, ростовских и других княжеств, где наблюдался демографический рост. через оба княжества проходили важные торговые пути, и они умели пользоваться своего местоположения. исход борьбы москвы и твери определялся поэтому личными качествами их правителей. московские князья в этом смысле превосходили тверских конкурентов. они не были государственными деятелями, но лучше других умели приноровиться к характеру своего времени». этапы объединения. процесс создания единого российского государства занял длительный период с конца xiii — начала xiv в. до конца xv— начала xvi в. конец xiii— первая половина xivв.: — образование московского княжества при князе данииле александровиче (конец xiii в.) и его территориальный рост (переславль, можайск, коломна), начало соперничества с тверью за ярлык на великое владимирское княжение и первый успех москвы (1318г., убийство в орде тверского князя михаила и передача ярлыка московскому князю юрию, который владел им до 1325 г.); — вокняжение ивана даниловича калиты .иван калита принял участие в карательном походе монголо-татар против твери, население которой в 1327 г. восстало и убило ханского баскака чолхана. результатом было ослабление твери и приобретение москвой ярлыка на великое княжение (с 1328
деспотичний режим Каджарської династії, гноблення з боку іноземного капіталу - насамперед англійського та російського. Вплив російської революції 1905 р.
Масові демонстрації в Тегерані, Ширазі, Мешхеді та інших містах. Вимоги: реформ, зокрема скликання меджлісу (парламенту) і прийняття конституції. 5 серпня 1906 р. шах указ про запровадження конституційного режиму. 7 жовтня перший іранський меджліс, прийняв Основний закон (першу частину іранської конституції). Влада шаха обмежувалася, парламент закріпив за собою право затверджувати всі закони та бюджет, концесії (договір передачі в користування), іноземні позики, угоди з іншими державами. Через рік, 7 жовтня 1907 p., шах затвердив доповнення до Основного закону, де проголошувалися рівність громадян перед законом, недоторканність особи та власності, свобода слова, друку тощо. Запроваджувався принцип подіну влади на законодавчу, виконавчу й судову гілки. Шах залишився лише головою виконавчої влади.
В містах з'явилися революційні організації - енджумени. Посилився рух моджахедів - борців за віру і справедливість, з-поміж яких вирізнялася радикально налаштована молодь - федаїни.
почему москва стала центром объединения? объективно примерно равные шансы возглавить процесс объединения земель имели два «молодых» города — москва и тверь. они находились на северо-востоке руси в относительном отдалении от границ с ордой (и от границ с литвой, польшей, ливонией) и потому были защищены от внезапных нападений. москва и тверь стояли на землях, куда после батыева нашествия бежало население владимирских, рязанских, ростовских и других княжеств, где наблюдался демографический рост. через оба княжества проходили важные торговые пути, и они умели пользоваться своего местоположения. исход борьбы москвы и твери определялся поэтому личными качествами их правителей. московские князья в этом смысле превосходили тверских конкурентов. они не были государственными деятелями, но лучше других умели приноровиться к характеру своего времени». этапы объединения. процесс создания единого российского государства занял длительный период с конца xiii — начала xiv в. до конца xv— начала xvi в. конец xiii— первая половина xivв.: — образование московского княжества при князе данииле александровиче (конец xiii в.) и его территориальный рост (переславль, можайск, коломна), начало соперничества с тверью за ярлык на великое владимирское княжение и первый успех москвы (1318г., убийство в орде тверского князя михаила и передача ярлыка московскому князю юрию, который владел им до 1325 г.); — вокняжение ивана даниловича калиты .иван калита принял участие в карательном походе монголо-татар против твери, население которой в 1327 г. восстало и убило ханского баскака чолхана. результатом было ослабление твери и приобретение москвой ярлыка на великое княжение (с 1328