В якому історичному джерелі йдеться: «По-перше, наше уклінне прохання і бажання мати право всією громадою обирати собі священика й усувати його. По-друге, ми згодні давати справедливу зернову десятину, але лише так, як належить.. По-третє, ... Беручи до уваги, що Христос пролиттям своєї дорогоцінної крові звільнив усіх нас, тому відповідає Письму, аби ми були вільними...»
Вигнавши останнього царя римляни проголосили, що відтепер управління Римом стає «суспільною справою». Так, у 509 р. до н. е. в Римі було утворено республіку. Найвищим органом управління республіки були народні збори, у яких приймали рішення про найважливіші справи держави, наприклад: обрання на керівні посади ухвалення законів.
Після створення республіки всі виборні посад. З них обирали двох консулів терміном на один р. Консул - найвища державна посада в Римі. Під час воєн один з консулів перебував у Римі, інший - керував військом. Консули скликали народні збори й засідання сенату. Короткий термін їхнього перебування на посаді, а також одночасне правління двох осіб мало запобігти тиранії.
Римська республіка складалася з провінцій - областей (округів). Тріумф - урочистий в’їзд і хода Римом полководця та армії. Менш урочистий б пошанування - овація.