Київська Русь: походження і розселення східнослов’янських племен. Реферат
У рефераті подано відомості про походження і розселення східнослов’янських племен б життя
Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.
Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початок нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н. е. - Плінія, Тацита, Птоломея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.
Звідси, в ІІ-VІІ ст. н. е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.
З II ст. н. е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).
Святой благоверный князь Андрей Боголюбский (1110-1174), внук Владимира Мономаха, сын Юрия Долгорукого и половецкой княжны (в святом Крещении Марии) , еще в юности был назван Боголюбским за постоянно присущее ему глубокое молитвенное внимание, прилежание к церковным службам и "утаенных молитв к Богу присвоение". От деда, Владимира Мономаха, внук унаследовал великую духовную сосредоточенность, любовь к Слову Божию и привычку обращаться к Писанию во всех случаях жизни. Русская Церковь помнит и чтит своих мучеников и созидателей. Андрею Боголюбскому принадлежит в ней особое место. Взяв в руки чудотворный образ Владимирской Божией Матери, святой князь как бы благословил им отныне и до века главнейшие события русской истории. 1395 год - перенесение Владимирской иконы Божией Матери в Москву и избавление столицы от нашествия Тамерлана (празднуется 26 августа) ; 1480 год Руси от нашествия хана Ахмата и окончательное падение монгольского ига (празднуется 23 июня) ; 1521 год Москвы от нашествия крымского хана Махмет-Гирея (празднуется 21 мая) . Молитвами святого Андрея сбылись над Русскою Церковью его самые заветные чаяния. В 1300 году митрополит Максим перенес Всероссийскую митрополичью кафедру из Киева во Владимир, сделав Успенский собор, где покоились мощи святого Андрея, первопрестольным кафедральным храмом Русской Церкви, а Владимирскую чудотворную икону - ее главной святыней. Позже, когда общерусский церковный центр сместился в Москву, пред Владимирской иконой совершалось избрание митрополитов и патриархов Русской Церкви. В 1448 г. пред нею совершилось поставление Собором русских епископов первого русского автокефального митрополита - святителя Ионы. 5 ноября 1917 года пред ней совершилось избрание Святейшего Патриарха Тихона - первого после восстановления патриаршества в Русской Церкви. В 1971 году, в праздник Владимирской иконы Божией Матери, состоялась интронизаиия Святейшего Патриарха Пимена.
Литургическая деятельность святого Андрея была многогранна и плодотворна.
Київська Русь: походження і розселення східнослов’янських племен. Реферат
У рефераті подано відомості про походження і розселення східнослов’янських племен б життя
Слов'яни є автохтонним (корінним) населенням Європи індоєвропейського походження. Індоєвропейці, широко розселившись по Європі і Азії, дали початок багатьом народам, у тому числі і слов'янам.
Як окрема етнічна спільність, слов'яни сформувалися на початок нашої ери. Ряд істориків ототожнюють слов'ян із венедами. Перші письмові згадки про слов'ян (венедів) зустрічаються у римських авторів І-ІІ ст. н. е. - Плінія, Тацита, Птоломея. На думку більшості вчених, батьківщина слов'ян охоплювала територію від середньої течії Дніпра до Вісли.
Звідси, в ІІ-VІІ ст. н. е. - в період Великого переселення народів - слов'яни широко розселилися у всіх напрямках. В результаті слов'янський етнос розпався на три гілки: західних слов'ян, південних слов'ян і східних слов'ян. Східні слов'яни розселилися на території сучасної України, Білорусії, частково Росії (Ока, верхня течія Волги).Західні слов'яни дали початок полякам, чехам, словакам, лужицьким сербам.
Південні слов'яни - болгарам, сербам, хорватам, словенцям, боснійцям, македонцям, чорногорцям.
Східні слов'яни - українцям, росіянам, білорусам.
З II ст. н. е. на території України між Дністром і Сіверським Дінцем розселилися племена антів, що входили до складу дніпро-дністровської групи черняхівської культури, добре дослідженої на сьогоднішній день (досліджено більше 2 тис. поселень).
Русская Церковь помнит и чтит своих мучеников и созидателей. Андрею Боголюбскому принадлежит в ней особое место. Взяв в руки чудотворный образ Владимирской Божией Матери, святой князь как бы благословил им отныне и до века главнейшие события русской истории. 1395 год - перенесение Владимирской иконы Божией Матери в Москву и избавление столицы от нашествия Тамерлана (празднуется 26 августа) ; 1480 год Руси от нашествия хана Ахмата и окончательное падение монгольского ига (празднуется 23 июня) ; 1521 год Москвы от нашествия крымского хана Махмет-Гирея (празднуется 21 мая) . Молитвами святого Андрея сбылись над Русскою Церковью его самые заветные чаяния. В 1300 году митрополит Максим перенес Всероссийскую митрополичью кафедру из Киева во Владимир, сделав Успенский собор, где покоились мощи святого Андрея, первопрестольным кафедральным храмом Русской Церкви, а Владимирскую чудотворную икону - ее главной святыней. Позже, когда общерусский церковный центр сместился в Москву, пред Владимирской иконой совершалось избрание митрополитов и патриархов Русской Церкви. В 1448 г. пред нею совершилось поставление Собором русских епископов первого русского автокефального митрополита - святителя Ионы. 5 ноября 1917 года пред ней совершилось избрание Святейшего Патриарха Тихона - первого после восстановления патриаршества в Русской Церкви. В 1971 году, в праздник Владимирской иконы Божией Матери, состоялась интронизаиия Святейшего Патриарха Пимена.
Литургическая деятельность святого Андрея была многогранна и плодотворна.