Важливою складовою громадсько-політичного життя українців була україномовна легальна преса. В генеральній окрузі виходив
21 часопис. Незважаючи на жорстку цензуру, контроль за суспільно-політичними процесами, ці видання були важливим джерелом
інформації для українців, які опинилися в окупації. Редакційні колективи, до складу яких входили представники місцевої інтелігенції, духівництва, намагалися не лише висвітлити перебіг воєнних
дій, а й повідомляти про основні події з місцевого життя.
Здійснюючи окупаційну політику, цивільна влада дозволила діяльність різних релігійних конфесій, церков і костелів. Разом із тим
релігійне відродження привело до розколу української православної церкви та її повного підпорядкування цивільній владі.
Моральний стан цивільного населення України впродовж окупації відображено також
за оперативними зведеннями німецької агентури, аналітичними доповідями. У дослідженні проаналізовано матеріали, що містяться у
Ф. КМФ-8 «Колекція мікрофотодокументів німецько-фашистських
установ, армійських груп та їх тилових підрозділів». У справах першого та другого описів містяться директиви, розпорядження імперського міністерства щодо управління захопленими територіями,
огляди політичного і економічного стану рейхскомісаріату «Україна», рапорти командирів німецьких армійських груп та тилових
охоронних підрозділів про політичну ситуацію на окупованих східних територіях.
ответ:Для начала поправлю: Реформация на землях Германии началась в XVI веке, а не XV.
Движение Реформации отразилось на многих сферах жизни Германии. В 1555 году был заключен Аугсбургский религиозный мир. Возникший кризис был преодолён, но лишь на время. Лютеранство признавалось официальной религией (чётких критерий отнесения исповедуемой конфессии к лютеранству не было). Также устанавливалось право имперских сословий (курфюрстов, рыцарей, свободных городов) на выбор вероисповедания. Но в то же время это соглашение не давало свободу вероисповедания для подданных империи. Подразумевалось, что каждый правитель сам определяет вероисповедание в своих владениях. Тогда возник принцип «чья земля, того и вера», который, конечно же, создавал почву для очередного конфессионального противостояния. Стоит отметить, что жители, которые не пожелали принять религию своего правителя, могли без всяких препятствий эмигрировать. Эта система, созданная на основе Аугсбургского мира недолго. Она распалась в начале XVII века и ни к чему хорошему это привести не могло.
Відповідь:
Важливою складовою громадсько-політичного життя українців була україномовна легальна преса. В генеральній окрузі виходив
21 часопис. Незважаючи на жорстку цензуру, контроль за суспільно-політичними процесами, ці видання були важливим джерелом
інформації для українців, які опинилися в окупації. Редакційні колективи, до складу яких входили представники місцевої інтелігенції, духівництва, намагалися не лише висвітлити перебіг воєнних
дій, а й повідомляти про основні події з місцевого життя.
Здійснюючи окупаційну політику, цивільна влада дозволила діяльність різних релігійних конфесій, церков і костелів. Разом із тим
релігійне відродження привело до розколу української православної церкви та її повного підпорядкування цивільній владі.
Моральний стан цивільного населення України впродовж окупації відображено також
за оперативними зведеннями німецької агентури, аналітичними доповідями. У дослідженні проаналізовано матеріали, що містяться у
Ф. КМФ-8 «Колекція мікрофотодокументів німецько-фашистських
установ, армійських груп та їх тилових підрозділів». У справах першого та другого описів містяться директиви, розпорядження імперського міністерства щодо управління захопленими територіями,
огляди політичного і економічного стану рейхскомісаріату «Україна», рапорти командирів німецьких армійських груп та тилових
охоронних підрозділів про політичну ситуацію на окупованих східних територіях.
(Я вчителю на це питання здав ось це)
Пояснення:
ответ:Для начала поправлю: Реформация на землях Германии началась в XVI веке, а не XV.
Движение Реформации отразилось на многих сферах жизни Германии. В 1555 году был заключен Аугсбургский религиозный мир. Возникший кризис был преодолён, но лишь на время. Лютеранство признавалось официальной религией (чётких критерий отнесения исповедуемой конфессии к лютеранству не было). Также устанавливалось право имперских сословий (курфюрстов, рыцарей, свободных городов) на выбор вероисповедания. Но в то же время это соглашение не давало свободу вероисповедания для подданных империи. Подразумевалось, что каждый правитель сам определяет вероисповедание в своих владениях. Тогда возник принцип «чья земля, того и вера», который, конечно же, создавал почву для очередного конфессионального противостояния. Стоит отметить, что жители, которые не пожелали принять религию своего правителя, могли без всяких препятствий эмигрировать. Эта система, созданная на основе Аугсбургского мира недолго. Она распалась в начале XVII века и ни к чему хорошему это привести не могло.