Виконайте завдання

1. Розкажіть про вірування, звичаї, традиції земляків у період, що розглядається.З’ясуйте, що в них залишилося незмінним, а що трансформувалося в умовах становлення індустріального суспільства.

2. У другій половині XIX ст. відбувалися помітні зрушення, пов’язані з використанням у побуті технічних досягнень і винаходів. Це особливо стосувалося міських жителів. Знайдіть дані з історії вашого міста, які засвідчують ці зміни. Складіть розповідь про архітектурні будівлі, що з’явилися тоді у вашому населеному пункті, про знаряддя праці, житло, одяг і господарські споруди.

3. Яким було суспільно-політичне життя краю у другій половині XIX ст.? Чи діяли у вашій місцевості громадські об’єднання, організації? З’ясуйте, до якої з течій суспільно-політичного руху вони належали. Назвіть відомих вам земляків - активних учасників цього руху.

4. Покажіть, як національно-визвольний рух, що зароджувався, міняв свідомість місцевого населення.

5. Як правило, у другій половині XIX ст. у більшості областей України відбувалися певні зрушення на краще в освіті й особливо помітні зміни в галузі науки та культури. Тому варто систематизувати дані про розвиток освіти, науки та культури у вашому краї. Хто з відомих діячів науки чи культури проживав у регіоні або був родом з нього?

6. Продовжте розповідь про ваш край у другій половині XIX ст., спираючись на твори художньої літератури, які ви вивчали на уроках або ж прочитали самостійно.

Юрий Владимирович Долгорукий (Георгий Владимирович) (1090-е года — 1157) – великий князь киевский, основатель Москвы, сын Владимира Мономаха.

Точной даты рождения в биографии Юрия Долгорукова историки не могут определить. Считается, что он родился в промежутке с 1090 до 1097 года. В раннем возрасте Юрий стал ростово-суздальским князем, управлял в Суздале до конца жизни.

Прозвище Долгорукий получил из-за попыток захватить Переяславль, Киев. После основания Москвы, Долгорукий укрепил город стенами и рвом. В биографии князя Юрия Долгорукова предпринималось несколько попыток завоевать Киев. В 1147 году он утвердился в Курске, а двумя годами позже захватил Киев. Но не смог там долго править – Изяслав отвоевал город. После нескольких неудачных битв Долгорукий больше не нападал на южные земли, пока Изяслав был жив.

Биография Долгорукого известна также благодаря основанию нескольких городов помимо Москвы (Переяславля-Залесского, Юрьева-Польского), а также крепостей и соборов. В 1155 году Юрий снова напал на Киев, правил там до 1157 года. Мстислав Изяславич, Ростислав Мстиславич, Изяслав Давыдович объединились вместе для борьбы с Юрием Долгоруким. Но кампании так и не удалось разрешиться, поскольку 15 мая 1157 года Великий князь киевский умер.

О заметном подъеме политического сознания казахов свидетельствует участие лидеров казахской интеллигенции в работе Государственной Думы.

После упразднения Петром I земских соборов Россия почти 200 лет не имела общегосударственного представительного учреждения. В августе 1905 года царь Николай II под напором революционных сил России издал манифест о создании Государственной Думы как законосовещательного и представительного органа империи.

Но некоторые народы Российской империи, в том числе Средней Азии и Казахстана, лишились избирательного права. Местным властям в самом начале избирательной кампании была дана особая инструкция о категорическом недопущении казахов к выборам как «кочевых и бродячих инородцев». Это вызвало взрыв недовольства и негодования среди казахов. Коренное население края требовало допуска их представителей в Государственную Думу России. Мощная волна протеста, прокатившаяся по всем регионам края, заставила царское правительство пойти на некоторые уступки. Казахи были все же допущены на выборы.

В 1906 году I Государственную Думу от казахов представляли: от Тургайской области - Ахмет Беремжанов, Уфимской губернии - Салимгерей Жанторе, Акмолинской области - Шаймерден Косшегулулы, Семипалатинской области - Алихан Бокейханов и другие. Все они были образованными людьми и пользовались уважением среди народа. Но депутаты I Государственной Думы России заседали всего лишь 73 дня. Недовольный их инициативами Николай II издал указ о роспуске Думы и назначении новых выборов.

В 1907 году в состав II Государственной Думы России вошли: от Акмолинской области Шаймерден Косшегулулы, Тургайской - Ахмет

Объяснение: