Випишіть із тексту по 5–10 іменників, прикметників, дієслів, за до яких автор розповідає про Першу світову війну. Які слова переважають – емоційно забарвлені (експресивні) чи стилістично нейтральні? Зробіть висновок про те, як світова війна позначилася на долях пересічних людей. Практична робота виконується за матеріалами підручника: Власов В. Історія України (профільний рівень). 10 клас (2018 р.) (с. 34-40),
Объяснение:
Єрусалим - місто з багатовіковою історією, згадується у Торі під старою назвою Салим.У 701 році до н. е. Єрусалим намагалися завоювати ассирійці, У 332 до н. е. Єрусалим був завойований Александром Македонським, також Єрусалим належав Османській імперії аж до першої світової, а вже після подій другої війни став частиною Ізраїлю.
Навіть з такою малою кількістю фактів можна сказати - Єрусалим один з найважніших місць на Землі.
В цілому місто згадується в Євангелії та Біблії, як місце смерті Іісуса, а також і в звичайних творах різноманітних поєтів, проте це вже не так важливо.
Висновок: Саме через пережиті події та історію Єрусалим і називають "Вічним містом".
В 18 веке на культуру России очень сильное влияние оказали Европейские веяния. Помимо собственных жанров список произведений литературного искусства пополнился новыми названиями. Самой главной темой в литературе стала любовная лирика.
Объяснение:
Такая тенденция подарила русской литературной классике великое множество различных романов, которыми зачитывалась аристократия того времени.
Наиболее заметным явлением стала ориентация на классицизм Западной Европы. Классицизм был построен по образцу литературных произведений Древней Греции и Рима. Появление классицизма поделило литературу на так называемые высокие и низкие жанры.
К высоким относились оды, поэмы, трагедии. Другими словами - всё то, что вызывало интерес у высокопоставленной публики, было предназначено для прочтения высшим обществом.
Ко второму типу жанров относились комедии, сатиры, басни и прочие произведения, рассчитанные на неискушенного читателя. Такое разделение было характерно для общества того времени. Политика в государстве была направлена на повышение роли представителей высшего общества, и поэтому четко чувствовалась граница между знатью и простыми гражданами. Соответственно, была и необходимость разделять предпочтения в литературе и прочем искусстве.