Битва на реке Калке в Приазовье — сражение между соединённым русско-половецким войском и монгольским войском в мае 1223 г.
Результатом битвы был разгром соединённых русско-половецких войск.
Причины: Недооценённость войск монголов, вследствие русское войско не было готово к такой битве.
Очень много половецких войск попросту сбежало с поля битвы.
И самое главное раздробленность русской армии, у неё не было единого командира, по сути каждый князь вёл своё войско как ему вздумается.Ну и конечно многие князья вообще не выступили.Как-то так)
Носив спеціальні титули перемоги: Germanicus Maximus ("великий переможець германський") в 307, 308, 314 і 328 рр.; Sarmaticus Maximus ("великий переможець Сарматський") в 323 і 334 рр.; Gothicus Maximus ("Великий переможець Ґотський") в 328 і 332 рр.; Dacicus Maximus ("великий переможець Дакії") 336 р.
Наступник імператора Діоклетіана. Будучи язичником, 312 року перед битвою із своїм суперником Максенцієм, правителем Італії, мав видіння Хреста («Під цим знаком переможеш»). Він звелів своїм воякам намалювати монограми Христа на своїх щитах і здобув перемогу. Своїм Міланським едиктом (313) дозволив сповідування християнства в цілій імперії. Перемігши усіх своїх суперників, став єдиним правителем і з політичних міркувань переніс столицю імперії до Віза́нтія, пізніше названого Константинополем.
Битва на реке Калке в Приазовье — сражение между соединённым русско-половецким войском и монгольским войском в мае 1223 г.
Результатом битвы был разгром соединённых русско-половецких войск.
Причины: Недооценённость войск монголов, вследствие русское войско не было готово к такой битве.
Очень много половецких войск попросту сбежало с поля битвы.
И самое главное раздробленность русской армии, у неё не было единого командира, по сути каждый князь вёл своё войско как ему вздумается.Ну и конечно многие князья вообще не выступили.Как-то так)
Носив спеціальні титули перемоги: Germanicus Maximus ("великий переможець германський") в 307, 308, 314 і 328 рр.; Sarmaticus Maximus ("великий переможець Сарматський") в 323 і 334 рр.; Gothicus Maximus ("Великий переможець Ґотський") в 328 і 332 рр.; Dacicus Maximus ("великий переможець Дакії") 336 р.
Наступник імператора Діоклетіана. Будучи язичником, 312 року перед битвою із своїм суперником Максенцієм, правителем Італії, мав видіння Хреста («Під цим знаком переможеш»). Він звелів своїм воякам намалювати монограми Христа на своїх щитах і здобув перемогу. Своїм Міланським едиктом (313) дозволив сповідування християнства в цілій імперії. Перемігши усіх своїх суперників, став єдиним правителем і з політичних міркувань переніс столицю імперії до Віза́нтія, пізніше названого Константинополем.
Объяснение: