Персия, бактрия, мидия, македония, пергама, аравия, египет, александрия египет отошёл к династии птолемеев. в вавилонии и сирии воцарилась династия селевкидов. в пергаме бразды правления взяла в свои руки династия атталидов. появились свои цари в македонии и малой азии. каждый владыка чеканил собственные монеты. нередко между царствами случались войны. наиболее напряжённая политическая ситуация наблюдалась между птолемеями и . они оспаривали друг у друга земли палестины и остров кипр. эти два царства считались самыми сильными, по-сравнению с другими государствами. у селевкидов столица находилась в городе антиохия (сирия) на реке оронт. цари державы опирались на новую аристократию, образовавшуюся из македонских воинов и богатых переселенцев из греции. а азиатское население платило дань в царскую казну и обладало минимальными правами. самым жестоким из селевкидских царей считается антиох iv, правивший в 175-164 гг. до н. э. он задумал установить на подвластных ему землях культ греческого бога зевса, а местные культы запретить. такая инициатива вызвала восстания в разных концах державы. особенно яростно сопротивлялись жители иудеи. против царствующей династии выступил весь народ. на волне возмущения иудея отделилась от царства селевкидов и стала независимым государственным образованием. среди всех эллинистических государств самыми разумными и осторожными были птолемеи, правившие в египте. эти цари объявили себя наследниками египетских фараонов. они всячески поддерживали местных жрецов и не жалели средств для местных храмов. в результате этого они заручились поддержкой египетской знати. столицей птолемеев стал город александрия, а правильнее александрия египетская, так как городов, названных в честь александра македонского, было построено чрезвычайно много.
Нідерландська революція XVI ст. мала велике історичне значення. Це була перша переможна буржуазна революція в Європі, хоч вона й розгорнулась на порівняно невеликій території під прапором національно-визвольної боротьби. Наслідком її було створення нової буржуазної держави — Республіки Сполучених провінцій, або Голландії, не позбавленої, між іншим, деяких атрибутів монархії.
В ході революції активну участь у ній брали широкі маси населення — селянство і, особливо, міські плебейські елементи. Проте керівна роль у боротьбі з абсолютизмом і феодалізмом весь час лишалася в руках буржуазії, що виступала спільно з представниками збуржуазілого дворянства. Побоюючись активності народних мас — дрібних городян і селян, які могли зачепити їх вузько-класові інтереси, буржуазія і дворянство не використали в належній мірі народну революційну енергію. Тому й наслідки буржуазної революції загалом виявилися дуже обмеженими. Нідерландська революція дала владу буржуазії і забезпечила їй неподільне панування в економічному й політичному житті країни. Вона визволила нідерландське буржуазне суспільство від феодально-абсолютистських пут, що заважали його розвиткові, дала відсіч католицькій реакції, здійснила секуляризацію церковного майна і встановила в країні релігійну свободу. В результаті революції Нідерланди здобули національну незалежність. Проте визволилася тільки північ країни, південь лишався під владою Іспанії. Політичний лад Нідерландів не був демократизований навіть у буржуазному розумінні слова.
Объяснение:
Нідерландська революція XVI ст. мала велике історичне значення. Це була перша переможна буржуазна революція в Європі, хоч вона й розгорнулась на порівняно невеликій території під прапором національно-визвольної боротьби. Наслідком її було створення нової буржуазної держави — Республіки Сполучених провінцій, або Голландії, не позбавленої, між іншим, деяких атрибутів монархії.
В ході революції активну участь у ній брали широкі маси населення — селянство і, особливо, міські плебейські елементи. Проте керівна роль у боротьбі з абсолютизмом і феодалізмом весь час лишалася в руках буржуазії, що виступала спільно з представниками збуржуазілого дворянства. Побоюючись активності народних мас — дрібних городян і селян, які могли зачепити їх вузько-класові інтереси, буржуазія і дворянство не використали в належній мірі народну революційну енергію. Тому й наслідки буржуазної революції загалом виявилися дуже обмеженими. Нідерландська революція дала владу буржуазії і забезпечила їй неподільне панування в економічному й політичному житті країни. Вона визволила нідерландське буржуазне суспільство від феодально-абсолютистських пут, що заважали його розвиткові, дала відсіч католицькій реакції, здійснила секуляризацію церковного майна і встановила в країні релігійну свободу. В результаті революції Нідерланди здобули національну незалежність. Проте визволилася тільки північ країни, південь лишався під владою Іспанії. Політичний лад Нідерландів не був демократизований навіть у буржуазному розумінні слова.