Внешняя политика России во второй половине 19 века.
1 Прочитать и выделить основные направления внешней политики России во второй половине XIX века. Учебник - пар.№72,73,78(с.287-290)
2. Составить в тетради таблицу по основным направлениям внешней политике.
3. Под таблицей сделать вывод и проанализировать каждое из направлений.
Після смерті Л.Брежнєва в 1982 р. нове керівництво партії - Ю.Андропов (1982-1984 рр.) та К.Черненко (1984-1985 рр.) - виявилося неспроможним належно відреагувати на вимоги часу.
Загальна криза суспільства загострювалася. Питання змін перетворилося на питання життя чи смерті радянської системи. У березні 1985 р. новим генеральним секретарем ЦК КПРС було обрано М.Горбачова, з ініціативи якого в СРСР почалася перебудова суспільства.
Періодизація перебудови
- 1985-1988 рр. - період розроблення концепції перебудови і здійснення перших економічних реформ. Визрівання політичного курсу перебудови.
в 1988-1991 рр. - період активних політичних перетворень під лозунгом побудови демократичного, гуманного соціалізму.
Визначимо далі зміст перетворень, що відбувалися на кожному з етапів перебудови.
Проведення економічних реформ
Етапи:
- Квітень 1985 р. - програма прискорення соціально-економічного розвитку країни, яка передбачала:
- до 2000 року створити виробничий потенціал, що дорівнював би вже створеному за 70 років радянської влади;
- вирішити традиційні соціальні проблеми - продовольчу, житлову, забезпечення населення товарами повсякденного вжитку.
У результаті програма виявилася утопічною і свідчила про нерозуміння керівництвом глибини соціально-економічної кризи. Перш ніж проводити прискорення, необхідно було здійснити докорінну перебудову всього господарського механізму.
Замість очікуваного прискорення темпів економічного розвитку продовжувалося їхнє падіння, загострювалися соціальні проблеми. Червень 1987 р. - реформа М.Рижкова - Л.Абалкіна.
Сутність реформи виражена в трьох "С" - самостійність, самоокупність, самофінансування.
Було прийнято "Закон про державне підприємство (об'єднання)", "Закон про кооперацію" тощо, які передбачали:
- переведення підприємств на госпрозрахунок;
- утворення кооперативного сектора;
- прямий зв'язок заробітної плати з результатами господарської діяльності;
- сприяння запровадженню досягнень науково-технічного прогресу та ін.
У результаті реформа виявилася непослідовною, половинчастою, проводилася невпевнено і зазнала провалу. У1990 р. уперше за багато років ігалося скорочення обсягів суспільного виробництва. Національний дохід України скоротився на 1,5%.
Непродумана фінансова політика призвела до вибуху інфляції у країні.
Стало зрозуміло, що тільки перехід до ринкової економіки зможе вивести країну з глибокої економічної кризи.
Червень 1990 р. - Верховна Рада СРСР прийняла програму переходу до регульованої ринкової економіки, яка від початку виявилася нежиттєздатною.
Інфляція, розбалансованість економіки, дефіцит бюджету зростали. Безсистемна перебудова вела до розвалу народного господарства.
Реформа політичної системи
XIX партійна конференція (червень 1988 р.) прийняла рішення про кардинальне реформування політичної системи, закріпила курс на гласність.
Проведення реформи політичної системи сприяло демократизації суспільства, політика гласності прискорила процеси десталінізації, реабілітацію жертв репресій. Ліквідація ст.6 Конституції свідчила про відмову від керівної ролі КПРС. Підривалися основи тоталітарного режиму.
Перебудовчі процеси сприяли зростанню політичної активності, відродженню національної свідомості українського народу.
( источник)
1. Огораживание.
2. Кортес, Писсаро.
3. Васко да Гама, Фернан Магеллан, Бартоломео Диаш, Энрике Мореплаватель
4. Игнатий Лойола.
5. Гуроны, Инуиты, Чероки.
6. Парламент.
7. Введение единой системы мер и весов; Большая роль парламента; Создание постоянных армий; Создание аппарата чиновников и единой системы управления.
8. Джентри.
9. Следование принципу "Чья страна, того и вера"; Подчинение папе римскому; Разветвлённая международная структура; Пасторы являются государственными служащими.
10. Швейцария, Германия, Нидерланды.