Во для сравнения Тверское княжество Московское княжество 1.Местоположение, природные ресурсы 2.Отношения с церковью 3.Отношения с другими княжествами 4.Отношения с Ордой. 5.Правившие князья Сделать вывод: причины возвышения Москвы
У Петра I спочатку була відсутня чітка програма реформ у галузі державного правління. Поява нового державного закладу чи зміна адміністративно-територіального управління країною диктувались веденням війн, що вимагало значних фінансових ресурсів й мобілізації населення. Успадкована Петром I система влади не дозволяла зібрати достатньо коштів на реорганізацію та збільшення армії, побудову флоту, будівництво фортець і Санкт-Петербурга.
З перших років правління Петра дковувалась тенденція зниження ролі малоефективної Боярської думи в управлінні державою. У 1699 році при царі було організовано Ближню канцелярія, або Консиліум (Рада) міністрів, що складався з 8 довірених осіб, які управляли окремими наказами. Це був прообраз майбутнього Урядового Сенату, сформованого 22 лютого 1711 року. У Консилії було встановлено певний режим роботи: кожен міністр мав особливі повноваження, з’являються звітність і протоколи засідань. У 1711 році замість Боярської думи і Консилії було започатковано Сенат. Петро так сформулював основну задачу Сенату: «Дивитись у всій державі витрат, й непотрібні, а особливо марні, відставити. Грошей, якомога, збирати, оскільки гроші суть артерією війни.»
период радикальных политических и социальных изменений во Франции, который начался с Генеральных штатов 1789 года и закончился образованием Французского консулата в ноябре 1799 года. Многие из идей революции считаются фундаментальными принципами либеральной демократии[1], в то время как такие фразы, как «Свобода, равенство, братство», вновь появлялись в других восстаниях, таких как Русская революция 1917 года[2], и вдохновляли кампании за отмену рабства и всеобщее избирательное право[3]. Ценности революции и созданные ей институты и по сей день доминируют во французской политике[4].
У Петра I спочатку була відсутня чітка програма реформ у галузі державного правління. Поява нового державного закладу чи зміна адміністративно-територіального управління країною диктувались веденням війн, що вимагало значних фінансових ресурсів й мобілізації населення. Успадкована Петром I система влади не дозволяла зібрати достатньо коштів на реорганізацію та збільшення армії, побудову флоту, будівництво фортець і Санкт-Петербурга.
З перших років правління Петра дковувалась тенденція зниження ролі малоефективної Боярської думи в управлінні державою. У 1699 році при царі було організовано Ближню канцелярія, або Консиліум (Рада) міністрів, що складався з 8 довірених осіб, які управляли окремими наказами. Це був прообраз майбутнього Урядового Сенату, сформованого 22 лютого 1711 року. У Консилії було встановлено певний режим роботи: кожен міністр мав особливі повноваження, з’являються звітність і протоколи засідань. У 1711 році замість Боярської думи і Консилії було започатковано Сенат. Петро так сформулював основну задачу Сенату: «Дивитись у всій державі витрат, й непотрібні, а особливо марні, відставити. Грошей, якомога, збирати, оскільки гроші суть артерією війни.»
период радикальных политических и социальных изменений во Франции, который начался с Генеральных штатов 1789 года и закончился образованием Французского консулата в ноябре 1799 года. Многие из идей революции считаются фундаментальными принципами либеральной демократии[1], в то время как такие фразы, как «Свобода, равенство, братство», вновь появлялись в других восстаниях, таких как Русская революция 1917 года[2], и вдохновляли кампании за отмену рабства и всеобщее избирательное право[3]. Ценности революции и созданные ей институты и по сей день доминируют во французской политике[4].
Объяснение:
молу ЛУЧШИЙ ОТВЕТ МОЛЮ Ж