В начале XX века формируется новое поколение казахской интеллигенции. Его составили Алихан Букейханов, Бахытжан Каратаев, Ахмет Байтурсынов и многие другие; в будущем — основатели казахской национальной партии «Алаш». Участники нового общественного движения декларировали опору своих взглядов на передовые демократические идеи мировой общественной мысли и духовное наследие Абая. В октябре 1905 года в Уральске они провели съезд делегатов пяти казахских областей Туркестанского края, который поставил на повестку дня вопрос о создании партии, защищающей национальные интересы казахского народа. В основу программы создающейся партии была положена программа кадетской партии. На съезде выдвигались следующие требования к российскому правительству: о признании земли собственностью местного населения, о прекращении переселения крестьян из других областей Российской империи, о равенстве казахского языка с другими языками, о повсеместном открытии национальных школ и строительстве мечетей, о расширении свободы вероисповедания и т. д.
Про це без зайвої лірики, керуючись суто архівними документи, пише у своїх книгах “Україна-Русь у битві за “золоте яблуко” Європи” та “Українська звитяга у Віденській “битві народів” доктор історичних наук Тарас Чухліб:
"Король Речі Посполитої Ян ІІІ Собеський цінував Військо Запорозьке як найкращу піхоту, через її витривалість та вправність під час переправ через ріки та проходу лісами. Окрім того, Ян ІІІ Собеський, який наприкінці літа 1683 року, вирушав у похід до австрійської столиці Відня, аби звільнити його від турецької облоги, передбачав використання козацьких підрозділів...
...Один із найбільших дослідників Віденської битви польський історик Ян Віммер писав: “Собеський був великим речником набору запорозьких козаків, тому що розумів бойову вартість козаків”.
Козаків залучали до розвідувальних операцій і особливо у такій нелегкій військовій справі, як захоплення ворожих “язиків”. До речі, саме козаки звільнили сучасну Словаччину від турків у 1683 року.
В начале XX века формируется новое поколение казахской интеллигенции. Его составили Алихан Букейханов, Бахытжан Каратаев, Ахмет Байтурсынов и многие другие; в будущем — основатели казахской национальной партии «Алаш». Участники нового общественного движения декларировали опору своих взглядов на передовые демократические идеи мировой общественной мысли и духовное наследие Абая. В октябре 1905 года в Уральске они провели съезд делегатов пяти казахских областей Туркестанского края, который поставил на повестку дня вопрос о создании партии, защищающей национальные интересы казахского народа. В основу программы создающейся партии была положена программа кадетской партии. На съезде выдвигались следующие требования к российскому правительству: о признании земли собственностью местного населения, о прекращении переселения крестьян из других областей Российской империи, о равенстве казахского языка с другими языками, о повсеместном открытии национальных школ и строительстве мечетей, о расширении свободы вероисповедания и т. д.
Объяснение:
Про це без зайвої лірики, керуючись суто архівними документи, пише у своїх книгах “Україна-Русь у битві за “золоте яблуко” Європи” та “Українська звитяга у Віденській “битві народів” доктор історичних наук Тарас Чухліб:
"Король Речі Посполитої Ян ІІІ Собеський цінував Військо Запорозьке як найкращу піхоту, через її витривалість та вправність під час переправ через ріки та проходу лісами. Окрім того, Ян ІІІ Собеський, який наприкінці літа 1683 року, вирушав у похід до австрійської столиці Відня, аби звільнити його від турецької облоги, передбачав використання козацьких підрозділів...
...Один із найбільших дослідників Віденської битви польський історик Ян Віммер писав: “Собеський був великим речником набору запорозьких козаків, тому що розумів бойову вартість козаків”.
Козаків залучали до розвідувальних операцій і особливо у такій нелегкій військовій справі, як захоплення ворожих “язиків”. До речі, саме козаки звільнили сучасну Словаччину від турків у 1683 року.