Вопросы и
1. в какой степени албания зависела от сасанидской империи?
2. кто был джаваншир?
3. почему сасанидский шах наградил джаваншира?
4. где создали своё государство хазары?
5. сравни встречи джаваншира с сасанидским шахом и халифом.
6. пользуясь диаграммой венна, сравни джаваншира и томирис.
джаван шир
томирис
сходства
отличия
отличия
похой смутного времени в отечественной принято именовать первую половину семнадцатого века. указанный период можно охарактеризовать кризисом российской государственности, наступившем вследствие тяжелейших , политических и социальных потрясений. основными событиями, вызвавшими кризис российской государственности, можно считать: 1600-1603 неурожайные годы, вызвавшие массовый голод; хозяйственную разруху, являющуюся следствием интервенции и крестьянской войны под предводительством и. болотникова; упадок в политической подсистеме общества, вызванный утратой правящей династии; иностранную интервенцию; негативные процессы в духовной сфере жизнедеятельности общества, утерю идеологии и деградацию духовных норм и ценностей [3]. таким образом, кризисные процессы затронули все сферы функционирования общества, что вызвало необходимость модернизации как политической системы московской руси, так и социальной, и духовной сфер. поскольку восстановление российской государственности подразумевало модернизацию централизованного государственного , окончание смутного времени ознаменовало выбор и провозглашение новой правящей династии, первым представителем которой стал избранный на земском соборе 1613 михаил романов. постепенная централизация как политической, так и общественной жизни, наблюдавшаяся в московской руси после окончания смуты, определила характер дальнейшего развития института государственной власти: усилению власти монарха и формированию абсолютистского государства. данные процессы, протекавшие в политической системе российского государства, к постепенному сужению компетенции боярской думы и реальной власти в руках государя и его ближайшего окружения. на мой взгляд, именно данный период развития государственного московской руси ознаменовал дальнейшее развитие централизованной государственной власти. на мой взгляд, серьезные территориальные потери, понесенные российским государством за годы смуты, а также в последующие годы внешнеполитической агрессии, ознаменовали не только необходимость государственных границ, но и стабилизации международного авторитета россии
У ІІІ столітті з шведського Готланду до теренів України прибув народ готів. Вони створили на українських перше готське королівство Оюм, що об'єднувало землі по обидва берега Дніпра. З готами пов'язують археологічну Черняхівську культуру. Під впливом Риму готи прийняли християнство і брали участь у Першому Нікейському соборі. Чимало германізмів української мови походять з готської: «князь», «меч», «хліб» тощо. У IV столітті готи зазнати нападу гунів зі сходу. Частина готів лишилася в Україні, визнавши гунське верховенство, а інша частина —мігрувала до Криму, Балкан, Італії й Іспанії, де створили власні держави.
У VIII—X століттях Східна Європа стала місцем діяльності шведських вікінгів (норманів), які в руських літописах названі варягами. Через українські землі по Дніпру проходив шлях із варягів у греки, по якому велася торгівля між Скандинавією та Візантією. Вздовж цього шляху вікінги-руси заснували власні поселення-політії, які розвинулися у князівства. Одним із таких князівств став Київ, де правили варязькі князі Аскольд та Дір. За літописною легендою їх заступили інші вікінги — Олег та Ігор, які дали початок новій українській державі — Київській Русі. Онук Ігоря, князь Володимир охрестив цю державу, визначивши її цивілізаційний розвиток, а праонук, князь Ярослав уклав союзи з Англією, Францією та скандинавськими країнами шляхом шлюбів. Тісні політичні й культурні контакти між Руссю і Скандинавією тривали до ХІІІ століття, до монгольської навали зі сходу