Признаки-общая система управления,Общуая финансовая система,единая армия,ведение дипломатических переговоров от лица короля (президента)
6.Абсолютный монарх правит один, опирается на армию и бюрократический аппарат; никто и ничто не влияет на его решения, хотя, в отличие от деспота, он считается с правами некоторых сословий, но может без суда и следствия отправить в опалу отдельных представителей этих сословий.
Сословно-представительный монарх правит, опираясь на специальный орган, который состоит из представителей сословий. Такой монарх не может принимать новые законы, собирать налоги и принимать другие важные решения без согласия этого органа. Кроме того, в государстве такого монарха у каждого сословия есть свой набор прав, набор прав всего сословия есть у каждого представителя этого сословия. Такой монарх не может никого наказать исключительно по своему усмотрению
хвиля контрреформ, що прокотилася імперією у 80—90-х роках, значно ускладнила ситуацію. консервативний олександр iii намагався відновити владу держави над громадянським суспільством, що формувалося. і тому не дивно, що на конституційному проекті, схваленому олександром ii, син написав: «слава богу, цей злочинний та поспішний крок до конституції не було зроблено». суть контрреформ полягала, як писали тоді в офіційній пресі, у «виправленні фатальних помилок 60-х років». це «виправлення» виявилося у консервації, згортанні, а подекуди і ліквідації тих позитивних зрушень та змін, які були досягнуті буржуазними реформами 60—70-х років. розпочалося широкомасштабне відновлення позицій феодалізму в усіх сферах життя — зросла роль дворянства, розширилися його владні повноваження на місцях; зміцніли позиції такої феодальної підвалини, як селянська община; обмежувалася гласність, посилювалася цензура тощо. простий перелік здійснюваних самодержавством контрреформ дає уявлення про помітне гальмування суспільного розвитку та наступ реакції:
— 1884 р. запроваджено новий університетський устав, який ліквідував автономію університетів;
— 1887 р. вийшов циркуляр про «кухарчиних дітей», що забороняв приймати до гімназій дітей, вихідців з нижчих верств населення;
— 1889 р. видано «положення про земських начальників», що надавало широкі повноваження земським начальникам, які призначалися із дворян і виконували адміністративні та поліцейські функції на місцях;
— 1890 р. побачило світ «положення про губернські та повітові земські установи», яке обмежувало фінансування земств, посилювало контроль за ними з боку держави, скорочувало представництво в цих установах селян.
Признаки-общая система управления,Общуая финансовая система,единая армия,ведение дипломатических переговоров от лица короля (президента)
6.Абсолютный монарх правит один, опирается на армию и бюрократический аппарат; никто и ничто не влияет на его решения, хотя, в отличие от деспота, он считается с правами некоторых сословий, но может без суда и следствия отправить в опалу отдельных представителей этих сословий.
Сословно-представительный монарх правит, опираясь на специальный орган, который состоит из представителей сословий. Такой монарх не может принимать новые законы, собирать налоги и принимать другие важные решения без согласия этого органа. Кроме того, в государстве такого монарха у каждого сословия есть свой набор прав, набор прав всего сословия есть у каждого представителя этого сословия. Такой монарх не может никого наказать исключительно по своему усмотрению
Объяснение:
хвиля контрреформ, що прокотилася імперією у 80—90-х роках, значно ускладнила ситуацію. консервативний олександр iii намагався відновити владу держави над громадянським суспільством, що формувалося. і тому не дивно, що на конституційному проекті, схваленому олександром ii, син написав: «слава богу, цей злочинний та поспішний крок до конституції не було зроблено». суть контрреформ полягала, як писали тоді в офіційній пресі, у «виправленні фатальних помилок 60-х років». це «виправлення» виявилося у консервації, згортанні, а подекуди і ліквідації тих позитивних зрушень та змін, які були досягнуті буржуазними реформами 60—70-х років. розпочалося широкомасштабне відновлення позицій феодалізму в усіх сферах життя — зросла роль дворянства, розширилися його владні повноваження на місцях; зміцніли позиції такої феодальної підвалини, як селянська община; обмежувалася гласність, посилювалася цензура тощо. простий перелік здійснюваних самодержавством контрреформ дає уявлення про помітне гальмування суспільного розвитку та наступ реакції:
— 1884 р. запроваджено новий університетський устав, який ліквідував автономію університетів;
— 1887 р. вийшов циркуляр про «кухарчиних дітей», що забороняв приймати до гімназій дітей, вихідців з нижчих верств населення;
— 1889 р. видано «положення про земських начальників», що надавало широкі повноваження земським начальникам, які призначалися із дворян і виконували адміністративні та поліцейські функції на місцях;
— 1890 р. побачило світ «положення про губернські та повітові земські установи», яке обмежувало фінансування земств, посилювало контроль за ними з боку держави, скорочувало представництво в цих установах селян.