Вже після смерті Яна Гуса, на горі Табор зібралося кілька десятків тисяч селян, і влітку 1419 починається збройна боротьба гуситів і католиків. У столиці Чехії, Празі, піднімається міський плебс. Кожного місяця в повстання втягувалися нові й нові міста і села Чехії. В одних містах гусити здобували перемогу, в інших терпіли поразку від католиків, в третіх перемагав пронімецький патриціат. У цей час відбувається подія, яка змінила хід гуситського повстання — помирає король Чехії Вацлав IV (1361—1419), і королем Чехії був оголошений його брат — імператор Священної Римської імперії Сигізмунд I Люксембург (1419—1421). Але Чехія не прийняла Сигізмунда, і в кінці 1419 по країні прокочується нова хвиля повстань. У 1420 папа оголошує Хрестовий похід проти гуситів, на чолі якого став імператор Сигізмунд I. До Чехії вторгаються німецькі хрестоносці. Тоді в околицях Праги гусити під керівництвом видатного полководця Яна Жижки (1360—1424) вступають в бій з німецькими хрестоносцями і здобувають перемогу.
Сарма́ты (др.-греч. Σαρμάται, лат. Sarmatae) — древний народ, состоявший из кочевых ираноязычных[1][2][3][4] племён, с IV века до н. э. по первые века н. э. населявших степную полосу Евразии от Дуная до Аральского моря (территория современных Украины, России и Казахстана).
По мнению исследователей[5], сарматы под именем «савроматы» впервые упоминаются Геродотом (V век до н. э.), который сообщал: «Если перейти реку Танаис (совр. Дон), то там уже не скифская земля, но область савроматов»[6]. По мнению Н. Лысенко, со времени составления карты мира Марка Випсания Агриппы (I в. до н. э.) этнонимы «савроматы» и «сарматы» употреблялись как синонимы[7].
Вже після смерті Яна Гуса, на горі Табор зібралося кілька десятків тисяч селян, і влітку 1419 починається збройна боротьба гуситів і католиків. У столиці Чехії, Празі, піднімається міський плебс. Кожного місяця в повстання втягувалися нові й нові міста і села Чехії. В одних містах гусити здобували перемогу, в інших терпіли поразку від католиків, в третіх перемагав пронімецький патриціат. У цей час відбувається подія, яка змінила хід гуситського повстання — помирає король Чехії Вацлав IV (1361—1419), і королем Чехії був оголошений його брат — імператор Священної Римської імперії Сигізмунд I Люксембург (1419—1421). Але Чехія не прийняла Сигізмунда, і в кінці 1419 по країні прокочується нова хвиля повстань. У 1420 папа оголошує Хрестовий похід проти гуситів, на чолі якого став імператор Сигізмунд I. До Чехії вторгаються німецькі хрестоносці. Тоді в околицях Праги гусити під керівництвом видатного полководця Яна Жижки (1360—1424) вступають в бій з німецькими хрестоносцями і здобувають перемогу.
Объяснение:
Объяснение:
Сарма́ты (др.-греч. Σαρμάται, лат. Sarmatae) — древний народ, состоявший из кочевых ираноязычных[1][2][3][4] племён, с IV века до н. э. по первые века н. э. населявших степную полосу Евразии от Дуная до Аральского моря (территория современных Украины, России и Казахстана).
По мнению исследователей[5], сарматы под именем «савроматы» впервые упоминаются Геродотом (V век до н. э.), который сообщал: «Если перейти реку Танаис (совр. Дон), то там уже не скифская земля, но область савроматов»[6]. По мнению Н. Лысенко, со времени составления карты мира Марка Випсания Агриппы (I в. до н. э.) этнонимы «савроматы» и «сарматы» употреблялись как синонимы[7].