Хресто́ві похо́ди — у середньовіччі військові експедиції християн, що дали Богові обітницю звільнити Святу Землю від мусульманського гніту[1]. Тривали у XI—XV століттях[1]. У широкому сенсі — усі військові кампанії християн, які заприсяглися боротися проти «невірних»: мусульман, язичників, єретиків,відлучених від Церкви тощо[1]. Передбачали єднання усіх християнських правителів і народів під егідою Святого Престолу[1]. Оголошувалися через проповідь[1]. Кожен учасник-доброволець складав обітницю і отримував знак хреста на одяг з рук папи або його представників[1]. Хрестоносці мали право на індульгенції та тимчасові привілеї: непідсудність світській владі, недоторканість особи або майна, тощо[1]. Найвідомішими є так звані Східні походи за звільнення та захист Єрусалима[1]; серед інших — Реконкіста та кампанії християн Піренейського півострова проти маврів (XI—XVI ст.)[1]; Північні походи проти балтійських язичників (пруссів, литовців)[1]; походи проти єресі альбігойців[1]; кампанії проти Джона Безземельного чи Фрідріха ІІ (ХІІІ ст.)[1]. У сучасній літературі хрестовими походами інколи переносно називають будь-які війни релігійного характеру, як то Іраклієву війну проти Персії чи Саксонські війни Карла Великого[1].
Общепризнанной датой крещения Руси считается 988 год.
Владимир вернулся в Киев и сразу же приказал разрушить пантеон языческих богов.
Князь обратился к киевлянам с заявлением: на следующий день все обязаны явиться к Днепру для крещения. Харизматичная личность князя внушала уважение и страх. Массовое крещение достаточно мирно.
Владимир активно занимался распространением новой религии. На месте языческого капища в Киеве он поставил церковь Святого Василия. По всей Руси начинают строиться церкви и назначаться священники.
Подробнее можно почитать на сайте: https://obrazovaka.ru/istoriya/kreschenie-rusi-kratko.html
Объяснение:
Хресто́ві похо́ди — у середньовіччі військові експедиції християн, що дали Богові обітницю звільнити Святу Землю від мусульманського гніту[1]. Тривали у XI—XV століттях[1]. У широкому сенсі — усі військові кампанії християн, які заприсяглися боротися проти «невірних»: мусульман, язичників, єретиків,відлучених від Церкви тощо[1]. Передбачали єднання усіх християнських правителів і народів під егідою Святого Престолу[1]. Оголошувалися через проповідь[1]. Кожен учасник-доброволець складав обітницю і отримував знак хреста на одяг з рук папи або його представників[1]. Хрестоносці мали право на індульгенції та тимчасові привілеї: непідсудність світській владі, недоторканість особи або майна, тощо[1]. Найвідомішими є так звані Східні походи за звільнення та захист Єрусалима[1]; серед інших — Реконкіста та кампанії християн Піренейського півострова проти маврів (XI—XVI ст.)[1]; Північні походи проти балтійських язичників (пруссів, литовців)[1]; походи проти єресі альбігойців[1]; кампанії проти Джона Безземельного чи Фрідріха ІІ (ХІІІ ст.)[1]. У сучасній літературі хрестовими походами інколи переносно називають будь-які війни релігійного характеру, як то Іраклієву війну проти Персії чи Саксонські війни Карла Великого[1].
Общепризнанной датой крещения Руси считается 988 год.
Владимир вернулся в Киев и сразу же приказал разрушить пантеон языческих богов.
Князь обратился к киевлянам с заявлением: на следующий день все обязаны явиться к Днепру для крещения. Харизматичная личность князя внушала уважение и страх. Массовое крещение достаточно мирно.
Владимир активно занимался распространением новой религии. На месте языческого капища в Киеве он поставил церковь Святого Василия. По всей Руси начинают строиться церкви и назначаться священники.
Подробнее можно почитать на сайте: https://obrazovaka.ru/istoriya/kreschenie-rusi-kratko.html