Встановити послідовність міжнародних відносин у 20-х років ХХ століття 1.
2.
3.
4.
5.
6.
7.
8.
9. Варіанти:
А-Генуезька Конференція Б-Лозаннська Конференція
В-Окупація Рурської Області Г-Конференція у Локарно
Д-Паризька Конференція
Е-План Дауеса
Ж-План Юнга З-Конференція у Спа І-Вашингтонська Конференція
Основные события:
1817-1864 гг. – Кавказская война.
1828 г. - возникновение теократического государства горцев - Имамат.
1834-1859 гг. - правление имама Шамиля.
1859 г. - пленение Шамиля.
1866 г. – принесение присяги на верность России Шамилем, окончательное покорение Кавказа.
Кавказская война 1817-1864 годов обширное событие, но ее можно разделить на 6 ключевых этапа.
I.1817 – 1819 гг. – партизанская война горцев носила неорганизованный характер;
II.1819 – 1824 гг. – правители Дагестана и Чечни объединили свои силы, боевые действия носят организованный характер;
III.1824 – 1828 гг. – появление религиозной идеологии – Мюридизм - религиозно-политическое на основе ислама, сформулированное муллой Курали Магома (“Рай есть под тенью шашки”, газават – священная война против неверных)
IV.1828-1833 гг. – возникновение теократического государства у горцев – Имамат (бог + власть), правитель – имам обладал и политической и религиозной властью.
V.1834-1859 гг. – правление имама Шамиля, пик сопротивления горцев. В 1859 г. Шамиль сдался в плен в ауле Гуниб;
VI.1859-1864 гг. – государство Имамат перестал существовать, постепенное подавление горцев.
Священики їхні церкви грецького обряду, які тепер живуть і будуть у майбутньому, повинні бути вільними та звільнені від будь-яких податків, якої б назви вони не були, - як від грошових, так і від будь-яких інших, належних львівській раєцькій колегії. Ці ж священики грецького обряду не будуть зобов’язані підлягати та підкорятися іншій юрисдикції та зверхності, тільки львівському владиці. Усім згаданим українцям грецького обряду надається львівське міське право. Також на уряди бурмистрів, лавників та інші префектури у цьому місті можна та треба нашому теперішньому й майбутньому старості обирати та призначати [українців], скільки разів би відбувалися вибори райців; своїх синів [українці] можуть та мають право давати та посилати для навчання вільних мистецтв до початкових шкіл, гімназій та вищих шкіл, які існують як у нашому місті, так і будь-де в королівстві та в наших володіннях; вони можуть вивчати будь-які, без винятку, цехові ремесла та в них працювати, навчати товаришів та учнів будь-якого ремесла, засновувати цехи та ремісничі братства і, згідно із звичаєм, бути у них старшими і сеньйорами, а майстри будь-яких польських ремесел зобов’язані приймати та допускати українців до цього роду ремесла та цехів. Вільно також їм українцям будь-якого роду товарами, як би вони не називалися, у всьому Польському Королівстві, Великому князівстві Литовському та на Волині, в Києві, на Підляшші та в інших наших володіннях продавати сукно та будь-які інші купецькі та крамарські товари; вільно їм у приватних будинках, так і на будь-яких публічних місцях завжди та в будь-яку пору виставляти на продаж вина, виготовляти мед, пиво та будь-які інші напої іншого роду та шинкувати ними в такий б та таким чином, як це роблять польські міщани».