Вставьте пропущенные слова в текст. Напишите, какое животное было впервые приручено в этой стране? "В Древней (1) все общество было разделено на четыре больших группы - касты. Так, высшей кастой считались (2), чуть ниже шли воины, еще ниже - крестьяне и слуги, существовала и особая каста (3), общаться с которыми представителям других групп было запрещено. Такая система сложилась после вторжения в страну (4) около 1000 г. до н.э."
ответ:Найдавнішу докладну відомість про хрещення українського народу, яку знаходимо в нашій літературі, подає нам так званий Початковий літопис - пам'ятка початку XII ст., що була писана десь більш як по ста роках по охрещенні нашого народу. Цей літопис (звичайно зветься Літопис Нестора, але Нестор, певне, не писав його) докладно розповідає про охрещення князя Володимира та українського народу; літописне оповідання, стало в нас класичним - воно довго панувало в нашій науці та літературі, а в школі та серед широкого загалу панує ще й тепер.
І тільки 1871 р. відомий професор Московської духовної академії Євген Євстигнійович Голубинський в "Журнале Министерства народного просвещения" за 1871 р., а потім 1880 р. в праці "История Русской Церкви", т. І (друге видання вийшло в 1901 р. в московських "Чтениях") піддав літописне оповідання про хрещення українського народу суворій, але чисто науковій критиці; Голубинський непохитно довів, що літописне оповідання - це пізніша вставка до нашого Початкового літопису (таких пізніших вставок у літопису багато).
Голубинський влучно й науково розбив майже все оповідання літописця як таке, що не відповідає правді, і замість нього подав своє, що спирається головним чином на писання двох письменників XI віку, що писали за часу сина Володимирового - князя Ярослава Мудрого, мниха Якова ("Похвала" князю Володимиру та "Сказание" про смерть мучеників Бориса й Гліба) та Нестора ("Чтение" про страстотерпців Бориса та Гліба); Яків та Нестор жили ближче до Володимира Великого і тому могли знати події охрещення ліпше за літописця, що писав пізніше.
Знамените "хрещення Русі", яке започаткувало православну цивілізацію на теренах України, було викликано цілим комплексом факторів:
Політичні передумови: Прагнення Володимира зміцнити державу і її територіальну єдність. Спроба досягти цієї мети за до створення єдиного пантеону язичницьких богів на чолі з Перуном не призвела до подолання племінного сепаратизму та посилення княжої влади. Надії Володимира в даному випадку покладались, очевидно, на те, що бог блискавок вважався головним в дружинному середовищі. Але тільки єдинобожжя могло згуртувати державу і освятити авторитет одноосібної княжої влади.
Объяснение:
Достижения художественной культуры России во второй половине 19 века были и русская живопись и скульптура получила большое развитие вместе с театром, философией, литературой. И вообще, 19 век называют «золотым веком» русской культуры.
Объяснение:
Русская живопись характеризовалась, конечно, «передвижниками». В 1870 году было создано Товарищество передвижных художественных выставок. То есть живопись развивалась внутри общественной организации, по сути, НКО, независимой от государства. В товарищество входили молодые художники из Петербургской Академии художеств. В частности, можно назвать такие имена как Ге, Крамской, Мясоедов, Перов.
Эти художники и сочувствующие им не разделяли классические образы, принадлежащие европейскому изобразительному искусству. Их целью было сделать живопись более мирской и жизненной, настоящей. В своих картинах эти художники – «передвижники» хотели передать настоящую жизнь обычных людей, чем они занимаются и к чему стремятся.
А что касается скульптуры, то ее (как и архитектуру) коснулось «народническое» движение, в том смысле, что скульпторы тоже поголовно начали вспоминать о корнях, о селе, о своей культуре. Например, появился «неорусский стиль», и в архитектуре вернулись к древнерусскому и византийскому стилю.
В общем, живопись и скульптура были основаны на реализме в это время.
И по факту: были написалы «Бурлаки на Волге» Репиным, «Иван Грозный и сын его Иван», «Сельский крестный ход на Пасхе» Петров – картина, которая взбудоражила общественность 19 века. Среди художников отличились Шишкин, Репин, Суриков и петров, а среди скульпторов – Антокольский, Опекушин (именно он поставил памятник Пушкину в Москве.