Вступление Королевства Румыния в августе 1916 года в войну на стороне Антанты не усилило, а, наоборот, ослабило антигерманскую коалицию. Румынская армия проявила себя как крайне слабая союзница, что вынудило Россию направить значительные силы ей на . Несмотря на это, австро-венгерским и германским войскам удалось уже к концу 1916 года оккупировать большую часть румынской территории и овладеть столицей страны — Бухарестом." Согласны ли вы с высказыванием? Аргументируй ответ.
ответ:Объяснение:
Политический режим - олигархия
• Полис имел постоянную армию
• Образ жизни основывался на войне, то есть граждане не занимались торговлей или сельским хозяйством, они были воинами.
• было огромное количество рабов (которые были греками причем)
• женщины имели почти такие же права, как и мужчины, их уважали, но образование они не получали и воинами не были
• все были образованы, хотя и не так, как Афины
• много философов
• спортсмены древнего мира
• выиграли Пелопонесскую войну
• Спарта была одним из последних мест, которое будет завоевано Римской империей.
• Выхода к морю не было, поэтому спартанцы сильно зависели от сельского хозяйства.
Афины:
• Демократия в классическом смысле – граждане принимали непосредственное участие в политике и принятии решений
• много философов
• имел приличное количество рабов (греки-должники, пленные и иностранцы).
• очень сильный флот не только торговать и отправляться строить колонии, но и мощный в военном плане.
• проиграла Спарте в Пелопонисской войне
• Афины были одним из первых мест, завоеванных Александром Великим
• Афинские женщины не были так свободны, как спартанские, они не выходили из дома для покупок и прочего – этим занимались и рабы, и женщины также не получали никакого образования.
• У Афин был выход к морю (причем, к трем), что обусловило львиную долю их занятий.
за часів правління Перікла, що називають «золотою добою» Афін, визначити причини поразки Афін у Пелопоннеській війні й наслідки перемоги Спарти для подальшого розвитку суспільного ладу Афін.
Очікувані результати.
Після цього уроку учні зможуть:
називати час правління Перікла в Афінах, Пелопоннеської війни; характерні риси тиранічного й демократичного правлінь, політичного устрою Афін доби Перикла;
застосовувати та пояснювати на прикладах поняття та терміни: «демос», «демократія», «тиранія», «громадянин»;
визначати наслідки Пелопоннеської війни;
висловлювати власне судження про демократію в Афінах, її сильні та слабкі сторони.
Тип уроку: комбінований.
ХІД УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ
Робота з датами.
1) Коли розпочалися греко-перські війни? Скільки років тому це відбулося?
2) Коли відбулася Марафонська битва?
3) Скільки років минуло від Марафонської битви до битви при Фермопілах?
4) Коли був створений Афінський морський союз?
5) Скільки років минуло від Саламінської битви до укладення Каллієвого миру?
6) У якому столітті був укладений Калліїв мир?
Фронтальне опитування.
1) Назвіть причини греко-перських війн.
2) Завдяки чому греки здобули перемогу?
3) На яких умовах був укладений Калліїв мир?
Підсумком фронтального опитування має стати висновок: перемога в греко-перських війнах сприяла економічному, політичному, культурному розквіту Греції і, насамперед, Афін.
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Утвердження демократії в Афінах за Перікла. Політичний устрій.
Робота з підручником.
Опрацювати відповідний текст параграфа і дати відповіді на запитання.
1) Який період називають «золотою добою» Афінської держави?
2) Чим обумовлена така назва?
3) Які зміни в політичному устрої Афін відбулися за Перікла?
У своїх відповідях учні повинні відзначити, що за часів правління Перікла остаточно сформувався демократичний устрій Афін. Усявлада в державі належала демосу — народу. Верховним органом влади були народні збори, у яких брали участь усі афінські громадяни, яким виповнилося 20 років. Таким чином, афіняни не делегували своїх громадянських прав, а здійснювали реальне народоуправління за до народних зборів. Повноправними громадянами вважалися чоловіки, мати і батько яких було афінянами.
Народні збори вирішували найважливіші державні питання: оголошували війну й укладали мир, обирали вищих посадовців, приймали нові закони.
Іще одним важливим державним органом була «Рада п’ятисот», яка попередньо розглядала справи, що мали обговорюватися народними зборами, управляла фінансами, наглядала за флотом, упорядкуванням міста, карбуванням монет.
Важливу роль в Афінах відігравав суд присяжних, який обирався за до жеребкування. На розгляд суду передавалися всі судові справи.
Учитель привертає увагу учнів до того, що навіть в епоху Перікла, коли афінська демократія досягла свого розквіту, далеко не всі жителі Афін брали участь у роботі народних зборів. Жінки, раби, іноземці не мали права голосу