Різниця між цими укладами – в виробництва матеріальних благ.
В аґрарному ладі, як можна зрозуміти з самої назви, основний вид діяльності 90% населення – сільське господарство, праця на землі. В індустріальному праця на землі зберігається, але виконує більше “допоміжні”, “обслуговуючі” функції, а основним видом діяльності стає промислове, машинне виробництво, основна маса населення – “вільні” наймані фабричні працівники. (Більше того, змінюється сам характер праці на землі: вона з переважно ручної перетворюється на механізовану).
Ще однією суттєвою ознакою є поділ праці: якщо в аґрарному укладі людина повинна вміти одночасно багато чого, то в індустріальному людина пристосована для потреб промислового виробництва – вона повинна вміти виконувати якусь одну вузькоспеціалізовану функцію.
Крім того, аґрарне суспільство – сільське, а при переході до індустріального гається масове переміщення населення в міста – урбанізація. Отже, індустріальне суспільство – міське, це цивілізація міст.
Российское влияние в речи посполитой вызывало все большее недовольство других её соседей :Пруссии и Австрии поэтому они все более активно выступали с планами раздела земель слабой Польши.
После первого раздела России отошли земли северной и восточной Белоруссии с городами витебетск, полоцк, Могилёв, гомель
После второго раздела России отошли земли центральной Белоруссии с Минском, правобережная Украина и Волынь на западе Украины
После третьего раздела Австрии и Пруссии отошли земли с Варшавой и Краковом. В состав России вошли Литва, Западная Белоруссия, герцогство Курляндское
Также Речь посполитая перестала существовать
К России отошли почти все земли Белоруссии и вся Украина, кроме Галиции
Різниця між цими укладами – в виробництва матеріальних благ.
В аґрарному ладі, як можна зрозуміти з самої назви, основний вид діяльності 90% населення – сільське господарство, праця на землі. В індустріальному праця на землі зберігається, але виконує більше “допоміжні”, “обслуговуючі” функції, а основним видом діяльності стає промислове, машинне виробництво, основна маса населення – “вільні” наймані фабричні працівники. (Більше того, змінюється сам характер праці на землі: вона з переважно ручної перетворюється на механізовану).
Ще однією суттєвою ознакою є поділ праці: якщо в аґрарному укладі людина повинна вміти одночасно багато чого, то в індустріальному людина пристосована для потреб промислового виробництва – вона повинна вміти виконувати якусь одну вузькоспеціалізовану функцію.
Крім того, аґрарне суспільство – сільське, а при переході до індустріального гається масове переміщення населення в міста – урбанізація. Отже, індустріальне суспільство – міське, це цивілізація міст.
Российское влияние в речи посполитой вызывало все большее недовольство других её соседей :Пруссии и Австрии поэтому они все более активно выступали с планами раздела земель слабой Польши.
После первого раздела России отошли земли северной и восточной Белоруссии с городами витебетск, полоцк, Могилёв, гомель
После второго раздела России отошли земли центральной Белоруссии с Минском, правобережная Украина и Волынь на западе Украины
После третьего раздела Австрии и Пруссии отошли земли с Варшавой и Краковом. В состав России вошли Литва, Западная Белоруссия, герцогство Курляндское
Также Речь посполитая перестала существовать
К России отошли почти все земли Белоруссии и вся Украина, кроме Галиции