Выберите несколько вариантов ответа. К числу положительных последствий ордынского владычества на Руси относятся:
консервация политической раздробленности
укрепление личной власти князя (восточная деспотия)
обоюдные заимствования в культуре и бытовой сфере
постепенное угасание вечевых традиций в русских городах
появление новых политических центров Руси
упрочение позиций и влияния Русской Православной Церкви
еданская катастрофа
1870 год
В 1870 году в Европе вспыхнула новая большая война. Стремительно воссоединяющаяся под главенством бисмарковской Пруссии Германия, для того чтобы устранить категорически не приемлющую этого объединения Францию, провоцирует военный конфликт. Начинается франкопрусская война.
Она сразу складывается очень неудачно для Франции. Прусские войска наступают на всех фронтах. В первом же столкновении немцы взяли Вейсенбург. 4 августа корпус Мак-Магона был разбит при Верте, а корпус Фроассара – на Шпихернских высотах. Французы стянулись к Мецу. После поражения при Гравелоте французская армия маршала Базена отступила к Мецу где собравшиеся французские войска и были осаждены ста тридцатью четырьмя тысячами прусских солдат.
Объяснение:
Император Франции Наполеон III вместе с маршалом Мак-Магоном поспешно сформировал новую армию и выступил с ней на осажденному Мецу. При этом Наполеон III лично возглавил армию.
Предприняв необычно большой обходной маневр, французские войска подошли к полю битвы весьма утомленными от длительного перехода. Прусский главнокомандующий фон Мольтке, узнав о длинном обходном маневре французов, снял часть войск, осаждавших Мец, а также задействовал для будущей битвы Третью армию, которая недавно разбила французов в битве при Бомоне. Узнав о поражении своей армии при Бомоне, Наполеон III решил дать передохнуть своим солдатам и вовсе не намеревался ввязываться в бой с пруссаками. Однако фон Мольтке решил дать французам бой незамедлительно. Коммуникации французской армии находились в Седане. Это означало, что французские солдаты не смогут далеко отступить в случае поражения.
Прусский главнокомандующий, умело разделив свою армию на три части, окружил французов и отрезал им путь к отступлению. Так французская армия своим обходным маневром сама себя поставила в безвыходное положение. Все ближайшие города, к которым она бы отступить, были уже заняты немцами. Оставалось два варианта: либо укрыться за стенами Седана, либо в случае поражения перейти бельгийскую границу, а так как Бельгия сохраняла нейтралитет, французские солдаты, в случае перехода бельгийской границы, были бы немедленно интернированы.
Робітничий рух виник під час промислової революції, яка почалася у Великій Британії близько 1750 року. Запровадження машин на фабриках призводило до до зростання продуктивності праці та вивільнення зайвих ткачів, прядильників і в'язальників. Це призвело до виникнення стихійного руху руйнування машин, відомого як Луддизм, який вважається одним із найперших робітничих рухів.
В 1799 році у Великій Британії був прийнятий закон, що заборонив всі об'єднання, тому що в цьому уряд вбачав загрозу вільній конкуренції. Але, незважаючи на закон було створено кілька невеликих спілок, які, однак, працювали в підпіллі. У 18 і на початку 19 століття були покарані і вислані до колоній нелегальні групи, наприклад такі, як «Толпуддлські мученики» з Дорсету. Спілки почали працювати відкрито тільки в 1824 році, коли заборона на профспілки, була скасована.
Були сформовані кілька нових груп, в основному в гірничій та текстильній промисловості. В 1834 році з ініціативи промислового власника Роберта Оуена була створена Велика національна консолідована профспілка. Оуен втілював на текстильній фабриці в Нью-Ланарці свої власні ідеї про соціальні права працівників, які він відстоював у своїх працях та листах.
В середині 18-го століття в Англії з груп ремісників і робітників виникають політичні товариства, що боролися за загальне і рівне виборче право (рух чартистів).
Ранній робітничий рух мав різні форми організації та протесту. Вони варіюювалися від професійних спілок для взаємної до до пролетарських асоціацій за виборче право, і коливалися між клопотаннями, депутаціями та страйками, бойкотами, масовими заворушеннями.
Основними вимогами раннього робітничого руху було: загальне виборче право (наприклад боротьба чартистів в Англії), свободу утворення асоціацій і зборів, свободу асоціацій і право на страйк. Однією із перших вимог (англійського) робітничого руху була також: «справедлива робота для справедливої заробітної плати». Для досягнення спільної мети гідного існування були виставлені вимоги встановлення мінімальної заробітної плати в колективному договорі або державним регулюванням, «вісім годин на день», пізніше «п'ять днів на тиждень», безпека праці, захисту від звільнення та захисту під час хвороби і безробіття.
Объяснение:
Соціалістичні коріння в робітничому русі беруть початок від Французької революції. Франсуа-Ноель Бабеф започаткував рух «рівних», що відстоював ідеї суспільства рівних можливостей. Рух здобув прихильників в основному серед міських робітників. Для здійснення своєї мети Бабеф готував план повстання, але його було викрито і більшість змовників були ув'язнені.
Між тим, Сен-Сімон і Шарль Фур'є розвивають їдеї утопічного соціалістичного суспільства. Вони вважають, що ідеальне суспільство буде засноване на співпраці та принципі рівності мільйонів людей, панівних класів та інтелігенції. Для здійснення своїх ідей вони відкидають робітничий рук і звертаються з закликом до совісті панівних класів.