Выберите верные суждения о поселенцах, приплывших в Новый Свет на "Мэйфлауэре". Укажите один или несколько правильных вариантов ответа:
Поселенцы, прибывшие на "Мэйфлауэре", были пуританами по религиозным убеждениям.
Отношения поселенцев с коренным населением континента были враждебными.
Пассажиры "Мэйфлауэра" вошли в историю под названием "отцы - пилигримы".
Отцы - пилигримы подписали с ирокезами соглашение, которое вошло в историю как предвестник Конституции США.
В первый год поселенцам с "Мэйфлауэра" не удалось закрепиться на материковой части Северной Америки.

Задачи

Задачи, которые призвана решить та или иная буржуазная революция, вытекают из объективных причин, вызвавших её. В одних буржуазных революциях (таких большинство) главной задачей является решение аграрного во В других — на первый план выдвигаются задачи завоевания национальной независимости, национального объединения, национального освобождения от империалистического гнёта. Важное место всегда занимают и политические задачи — уничтожение феодальной монархии, установление буржуазной республики, демократизация общественного строя.

Відповідь:

надіюсь до Пояснення:

Римський патронат – інститут, який з’явився за часів Римської республіки (509 р. до н. е.), і продовжував своє існування аж до занепаду Римської імперії. Але хоч би якої з цих думок ми не трималися, у всякому разі ми повинні визнати, що відносини між патронами і клієнтами були побудовані за аналогією з родинними відносинами. Клієнт, обравши собі патрона з числа кровних римських громадян (патриціїв), приписувався до його роду, прилучався до родинного культу і отримував право називатися родинним ім’ям патрона [1, c. 175]. Він вважався як би усиновленим патроном.

Його ставлення до патрона були не тільки подібні спорідненим, але вважалися навіть священними, так як родичі не завжди брали участь у родовому культі, а клієнт приймався в рід тільки за умови участі у обрядах. Ні клієнт, ні патрон не могли позиватися один з одним, ні свідчити один проти іншого. Клієнт зобов’язаний був ставитися до патрона з повагою, надавати йому послуги, обдаровувати його дочок приданим, сплачувати за нього і за його дітей викуп у випадку, якщо вони потрапили в полон до ворога, брати участь своїм майном в платежі боргів патрона або покритті витрат при відправленні громадської служби і т. д. Зв’язок клієнта з патроном вважався постійним і навіть спадковим, і якщо клієнт помирав бездітним, то його майно переходило до патрона. Натомість патрон повинен був всіляко сприяти клієнту і, між іншим, захищати його інтереси перед судом подібно до того, як захищав  би інтереси своїх родичів[3, c. 167-168].