1. Произошла осада войсками В.И. Шуйского Тулы. Пленение Болотникова и "царевича Петра" (самозванца - Илейки Муромца) Произошла жестокая расправа с восставшими. 6 тысяч казнено, Болотников сослан на Север и утоплен. 2. Рассчитывали на внедрение католичества. 3. Разбои казаков и поляков оттолкнули население от "тушинского вора". 4. Правительство не имело достаточно сил для разгрома тушинцев. В. Шуйский заключает со Швецией договор о военной Русско-Шведские отряды снимают осаду столицы, но самозванец убит начальником личной охраны на охоте (князем П. Урусовым)
Святосла́в І́горович (близько 938[2] — березень 972) — великий князь київський (945—972). Представник династії Рюриковичів. Єдиний син київського князя Ігоря і княгині Ольги. Після загибелі батька перебував під регентством матері (945—964)[3]. Ставши самостійним правителем, проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію Руської держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів (964). Розгромив Хозарський каганат (965—968)[3]. 968 року допоміг візантійському імператорові Никифору Фоці придушити повстання болгар, але його спроба залишитися в Болгарії змусила Візантію нацькувати на Київ печенігів[3]
Произошла жестокая расправа с восставшими. 6 тысяч казнено, Болотников сослан на Север и утоплен.
2. Рассчитывали на внедрение католичества.
3. Разбои казаков и поляков оттолкнули население от "тушинского вора".
4. Правительство не имело достаточно сил для разгрома тушинцев. В. Шуйский заключает со Швецией договор о военной Русско-Шведские отряды снимают осаду столицы, но самозванец убит начальником личной охраны на охоте (князем П. Урусовым)
Святосла́в І́горович (близько 938[2] — березень 972) — великий князь київський (945—972). Представник династії Рюриковичів. Єдиний син київського князя Ігоря і княгині Ольги. Після загибелі батька перебував під регентством матері (945—964)[3]. Ставши самостійним правителем, проводив активну зовнішню політику, значно розширивши територію Руської держави. Підкорив волзьких булгар, аланів, радимичів, в'ятичів (964). Розгромив Хозарський каганат (965—968)[3]. 968 року допоміг візантійському імператорові Никифору Фоці придушити повстання болгар, але його спроба залишитися в Болгарії змусила Візантію нацькувати на Київ печенігів[3]